Кафедра фізіології та інтродукції рослин

завідувач кафедри – Лихолат Юрій Васильович, д-р біол. наук, проф., академік Академії наук Вищої школи України, дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій.
Має нагороди: медаль «За вірну службу ДНУ» (2013 рік), медаль «25 років АН ВШ України» (2017 рік) та медаль «За заслуги перед містом» (2019 рік).

Освітня діяльність

Кафедра відповідає за підготовку фахівців за такими спеціальностями та освітніми программами (ОП):


Спеціальність 091 Біологія
• за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти:
ОП Біорізноманіття та ландшафтний дизайн

• за другим (магістерським) рівнем вищої освіти:
ОП Біосистеми та ландшафтний дизайн
ОП Біологія

• за третім освітньо-науковим рівнем вищої освіти (аспірантура)
підготовка аспірантів (докторів філософії):
ОП Біологія, вибірковий блок (спеціалізація) «Фізіологія рослин»

Спеціальність 014 Середня освіта
предметна спеціалізація 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
професійна кваліфікація: Вчитель біології та здоров’я людини

• за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти:
ОП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
Повний термін навчання (4 роки) – на базі повної загальної середньої освіти.
Скорочений термін навчання (2 роки). Мають право вступати особи, що навчалися в коледжах/технікумах педагогічного напряму за спеціальностями 015 Професійна освіта, 013 Початкова освіта, 012 Дошкільна освіта та отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст».
Умови прийому – на сайті ДНУ.

•за другим (магістерським) рівнем вищої освіти:
ОП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
На базі ступеня бакалавра за спеціальністю «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» та за спорідненими спеціальностями природничого напряму (термін навчання 1,5 роки).
Працюючі вчителі шкіл, яким необхідно отримати повну вищу освіту за даним профілем, та інші бажаючі, можуть вступати у магістратуру на заочну форму навчання.

Основні (профілюючі) дисципліни: 

Кафедра забезпечує викладання таких дисциплін:

на спеціальності 091 Біологія
Основні дисципліни: Анатомія рослин. Фізіологія та біохімія рослин. Генетика.
Теорія еволюції. Фізіологічні основи фітодизайну.

Фахові профілюючі дисципліни за освітніми програмами бакалавра і магістра
- з фізіології та генетики рослин:
Фізіологія адаптації рослин. Проблеми генетичної безпеки. Генетика та селекція рослин. Генетична інженерія та біотехнологія рослин. Фізіологія та екологія фотосинтезу. Фізіологія та біохімія фітоімунітету. Біологічно активні речовини рослин.

- з ландшафтного дизайну:
Садово-парковий дизайн. Озеленення об’єктів ландшафтної архітектури. Інтродукція рослин. Квітникарство та декоративна дендрологія. Біотехнології декоративного садівництва. Дизайн-проекти озеленення. Історія садово-паркового мистецтва. Проектування ландшафтних об’єктів. Теорія і практика паркобудування. Інтер’єрний фітодизайн. Сучасні технології ландшафтного дизайну. Фауна природних та культурних ландшафтів. Фітопатологія декоративних рослин. Біологічні методи захисту фітоценозів від шкідників. Охорона біорізноманіття. Екосистеми ботанічних садів і парків. Заповідне паркознавство. Методи моніторингу стану біоценозів. Геоінформаційні технології оцінки біорізноманіття (ГІС-технології).

на спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
Основні дисципліни: Педагогіка. Психологія. Методика викладання біології у закладах середньої освіти. Основи педагогічної майстерності. Методологічні основи навчально-виховного процесу в освіті. Методологія позакласної роботи з біології. Методика викладання фахових дисциплін. Методика навчання біології та інтегрованих біологічних дисциплін у профільній школі. Основи антропології, біології та генетики людини.

Фахові профілюючі дисципліни за освітніми програмами бакалавра і магістра:
Методика виховної роботи в сучасній школі. Основи інклюзивної освіти. Методика навчання основ здоров’я. Методика проведення лабораторних робіт в шкільному курсі біології. Методологічні основи навчання загальної біології в школі. Педагогічний практикум з біології та основ здоров’я людини. Сучасні освітні технології в біології. Еколого-натуралістична та дослідницька робота в школі. Методика та організація шкільної навчально-дослідної земельної ділянки. Озеленення територій навчальних закладів з основами фітодизайну. Основи науково-дослідної роботи школярів з біології. Фізіологічні адаптації дітей шкільного віку. Екологічна освіта та виховання учнів.

За освітніми програмами спеціальності 091 Біологія:
ОП Біорізноманіття та ландшафтний дизайн (бакалавр)
ОП Біосистеми та ландшафтний дизайн (магістр)

Практика (навчальна, виробнича, переддипломна) проходить у лабораторіях НДІ біології, ботанічного саду ДНУ, у дендропарках, провідних установах з вирощування та захисту рослин, фірмах з ландшафтного дизайну, на підприємствах міського озеленення.

Працевлаштування. Випускники можуть працювати на посадах біолога-дослідника, наукового співробітника,фахівця:
• у державних та приватних установах в галузі біології, екології, зоології, ботаніки, лісівництва, природно-заповідної справи та охорони природи;
• на об’єктах природно-заповідного фонду України (ботанічних садах, зоопарках, дендропарках, національних природних парках);
• у галузевих лабораторіях дослідних і селекційних станцій, у сертифікованих лабораторіях з оцінки якості продукції рослинництва, у лабораторіях біотехнології, фітопатології, установах із захисту сільськогосподарських та декоративних рослин;
• у декоративних розсадниках та тепличних комплексах – фахівцями по вирощуванню, утриманню та реалізації саджанців декоративних та плодово-ягідних рослин, квіткової продукції;
• на підприємствах міського озеленення та ландшафтних фірмах – фахівцями з ландшафтного дизайну, квітникарства, офісного та інтер’єрного дизайну і флористики, декоративного садівництва, садово-паркового господарства.

 

 

За освітніми програмами спеціальності 014 Середня освіта

Практика. Навчальну практику за фахом студенти проходять на випусковій кафедрі, у ботанічному саду ДНУ, у коледжах, ліцеях, позашкільних закладах (екоцентрах, станціях юннатів тощо); виховну практику – у літніх дитячих таборах відпочинку; педагогічну практику – у провідних школах міста і області.

Працевлаштування. Диплом бакалавра/магістра зі спеціальності «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» з професійною кваліфікацією «Вчитель біології та здоров’я людини» дає можливість працювати вчителем біології, екології, основ здоров’я людини, валеології, природознавства, інших факультативних предметів та профільних дисциплін (спецкурсів) у:
• середніх загальноосвітніх школах за програмами основної та старшої школи;
• коледжах, технікумах;
• вищій школі (для магістрів);
• закладах позашкільної освіти учнівської молоді (еколого-натуралістичні центри, Мала академія наук)
• центрах розвитку дитини, дошкільної та доуніверситетської підготовки.

Студенти – майбутні вчителі біології на практиці:

Педагогічна практика

 
Студентка гр. БП-18у Юлія Альбрехт проводить урок біології у 6 класі
Іванівського закладу освіти I-III ступенів (Петриківський р-н)

Навчальна практика за фахом


 Навчальна практика у Дніпропетровському обласному медичному ліцеї-інтернаті «Дніпро» – студенти гр. БП-17у, БС-17, в центрі – керівник практики доц. Т.І. Юсипіва


Студенти гр. БП-17у на лабораторному занятті в ліцеї

Виховна практика


Студентка гр. БП-17у Марія Ковальчук проводить виховні заходи у дитячому літньому таборі «Діти Дніпра» Дніпровської міської ради

Наукова діяльність

Основний напрямок наукових досліджень кафедри: 

• Спільно з науковими співробітниками лабораторії молекулярної біології та фізіології рослин Науково-дослідного інституту біології на кафедрі проводиться розроблення методів ранньої діагностики та засобів подолання негативного впливу комплексу антропогенних факторів на рослинні організми; вивчення впливу техногенного забруднення на загальнобіологічні механізми різних видів рослин із використанням молекулярно-генетичних маркерів; створення еколого-фізіологічної концепції функціонування різних видів рослин в умовах комбінованого впливу стрес-чинників різної природи; розроблення системи безпечного використання гербіцидів у посівах зернових культур.

• Отримані наукові результати узагальнені у монографіях «Фізіолого-біохімічні аспекти адаптації сільськогосподарських рослин до комплексної дії абіотичних факторів середовища» (2011), де висвітлено комплексну дію хімічних і фізичних факторів на ріст і проліферацію клітин кореневої меристеми кукурудзи та пшениці, розглянуто фізіолого-біохімічні аспекти адаптаційних реакцій сільськогосподарських рослин до комплексної дії абіотичних (важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища, пристосування різних за стійкістю генотипів кукурудзи і пшениці на рівні білкового та ліпідного обмінів, функціонування антиоксидантної, протеїназно-інгібіторної систем, цитотоксичності важких металів і гербіцидів; «Actual aspects of organic agricultural developmen in Ukraine», Vienna (2018) – висвітлено проблеми довготривалого інтенсивного застосування гербіцидів для захисту посівів зернових культур у Степовому Придніпров’ї, дослідження резистентності бур’янів до гербіцидів як однієї з найважливіших загроз стабільності агровиробництва, зокрема, амброзії полинолистої, висвітлено негативні ефекти дії та післядії гербіцидів на фізіолого-біохімічні властивості кукурудзи та озимої пшениці. На теперішній час проводяться дослідження за д/б темою № ДР 1-642-19 «Конструювання N,O,S-вмісних гетероциклів із залученням нових каталітичних систем. Експериментальне та теоретичне дослідження».

• Значне місце у наукових дослідженнях викладачів кафедри посідає вивчення інтродукованих рослин, фізіолого-біохімічних механізмів адаптивних реакцій інтродуцентів до комплексної дії екокліматичних та антропогенних факторів в умовах степової зони України, підвищення стійкості рослин у несприятливих умовах навколишнього середовища. Кафедра здійснює наукове керівництво ботанічним садом ДНУ. До 75-річчя заснування ботанічного саду ДНУ опубліковані довідкові та наукові видання: «Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету» (2008), «Путівник по ботанічному саду ДНУ» (2008), «Колекція рослин ботанічного саду Дніпропетровського національного університету (Каталог рослин)» (2008, 2015).

Наукові дослідження за цим напрямком виконуються в межах низки НДР: д/б тема «Фізіологічні основи стійкості деревних інтродуцентів до абіотичних стрес-факторів», №ДР 0103U000345; д/б тема «Дослідження діапазону стійкості деревно-чагарникових екзотів та методів їх інтродукції у Степовому Придніпров’ї», №ДР 0105U000367; д/б тема «Фізіолого-біохімічні механізми адаптації рослин при їх інтродукції та акліматизації», №ДР 0102U004415 та ін. Наразі наукові дослідження кафедри виконуються в межах НДР «Аналіз процесів адаптації інтродукованих рослин в культурфітоценозах Придніпровського регіону», №0116U00002; «Еколого-фізіологічні аспекти підбору асортименту рослин до умов Степового Придніпров’я», № 0119U100103.

• Результати досліджень узагальнені в низці монографій: «Фізіолого-біохімічні основи інтродукції деревних рослин у Степовому Придніпров’ї» (2010) – висвітлено теоретичні та методологічні засади інтродукції рослин і практичні аспекти застосування інтродуцентів у степовій зоні на основі вивчення водообмінних процесів, білково-вуглеводного обміну, активності окислювальних процесів, морфофізіологічних особливостей феноритміки рослин, проаналізовано взаємозв’язки адаптивних реакцій з екокліматичними чинниками та ботаніко-географічним походженням рослин, проведено аналіз формування дендрологічних колекцій та успішності інтродукції окремих видів та родових комплексів у ботанічному саду ДНУ; «Технологія вирощування і біорегуляції стійкості газонних трав у міському урбанізованому середовищі» (2014) – висвітлено технології вирощування видів газонних рослин, механізми біорегуляції морфо-фізіологічних показників і насіннєвої продуктивності видів газонних рослин біологічно активними речовинами та мікроелементами, вміст і коефіцієнти біологічного поглинання важких металів газонними рослинами в штучних фітоценозах, подано рекомендації щодо використання газонних рослин для озеленення міських промислових зон, в умовах дефіциту вологи та елементів мінерального живлення на урбанізованих територіях; «Закономірності адаптації аборигенних та інтродукованих видів деревних рослин до мінливих умов степового Придніпровʼя» (2018) – розглядаються фізіолого-біохімічні аспекти адаптаційних реакцій аборигенних та інтродукованих деревних рослин (у тому числі інвазійних) та плодово-ягідних культур до комплексної дії абіотичних факторів середовища, функціонування антиоксидантної, білкової систем, вуглеводного обміну, метаболітів вторинного походження в різних органах рослинного організму на фоні температурних та техногенних стресів та різного рівня освітленості.

• За результатами наукових досліджень за д/б №1-320-16 «Фізіологічні основи ефективної інтродукції нетрадиційних плодових та ягідних культур в умовах Степового Придніпров’я» заплановано співробітництво викладачів та студентів кафедри з університетом Кобленц-Ландау (Німеччина) з метою впровадження проекту «Дослідження фізіолого-біохімічних механізмів адаптації та ефективної інтродукції культурних рослин», який передбачає дослідження еколого-фізіологічних властивостей представників різних таксонів малопоширених плодово-ягідних культур залежно від природно-кліматичних умов району інтродукції, оцінку харчової цінності рослин, основ ефективної інтродукції цих культур в умовах регіону з метою розширення виробництва рослинної продукції із підвищеним вмістом біологічно активних речовин. Державна підтримка цієї проблеми здійснюється в рамках Галузевої програми Мінагрополітики і продовольства України, Державної науково-технічної програми «Біофортифікація та функціональні продукти на основі рослинної сировини» НАН України.

• Результати наукових досліджень проходять апробацію на наукових конференціях, тому числі закордонних, зокрема за останній час: 2ND International Conference „Smart Bio“ (03-05 May 2018), Kaunas, Lithuania; 3RD International Conference „Smart Bio“ (02-04 May 2019), Kaunas, Lithuania; «Joint ESENIAS and DIAS Scientific Conference and 9th ESENIAS Workshop Species, ecosystems and areas of conservation concern under threat from the invasive alien species» (03–06 September 2019, Ohrid, Republic of North Macedonia); IV International Scientific and Practical Conference «Scientific Achievements of Modern Society» (04-06 December 2019), Liverpool, Great Britаin.

• Наукові розробки співробітників кафедри в галузі теорії та практики сучасного паркобудування, ландшафтної організації та озеленення міських територій знаходять практичне впровадження у співпраці з міською адміністрацією та органами міського самоврядування. Зокрема:

– у рамках договірної теми, укладеної за фінансової підтримки ДМР між Дніпровським національним університетом і Науково-дослідним проектним інститутом містобудування (м. Київ) «Розробка проекту організації території ботанічного саду ДНУ» (2007–2008) розроблено концепцію реконструкції території ботанічного саду, оновлення ландшафтно-планувальної структури, таксономічного складу колекцій, запропоновано проектні рішення щодо формування нових експозицій рослин, запроектовано тематичні композиції садово-паркового мистецтва. На другому етапі фінансування було проведено реконструкцію Оранжереї тропічних та субтропічних рослин, що дозволило зберегти найбільш цінні екземпляри однієї з старіших колекцій рослин закритого ґрунту України.

– згідно з договором про науково-технічне співробітництво між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради та Дніпровським національним університетом ім. Олеся Гончара №1430 від 11.12.2014 р., надано «Рекомендації щодо реконструкції системи озеленення м. Бердянська, оптимізації санітарно-гігієнічного, декоративно-естетичного та ландшафтно-композиційного стану міських насаджень», які були впроваджені в систему озеленення міста.

– за грантом, наданим міською радою м. Дніпро (2010), розроблено та впроваджено «Наукові рекомендації щодо реконструкції зелених насаджень на території парку 40-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників».

– у рамках Зеленої програми м. Дніпро, за договором №811 від 19.03.2018 р. з громадською організацією «Екорада Дніпра» розроблено й впроваджено «Науково-методичні рекомендації щодо створення та догляду за зеленими (деревно-чагарниковими) насадженнями м. Дніпро».

• Викладачі кафедри беруть активну участь у громадській діяльності – популяризації наукових знань та поширенні наукових підходів у питаннях створення та реконструкції зелених насаджень на території міста, з чим неодноразово виступали у засобах масової інформації; як експерти беруть участь у громадських слуханнях з цих питань, зокрема при обговоренні реконструкції паркової зони і скверу біля пам’ятника Т.Г.Шевченку на Монастирському острові (проф. Зайцева І.О.). Доцент Кабар А.М. є членом громадської Наглядової ради при комісії з питань визначення стану зелених насаджень, що підлягають видаленню на території м. Дніпро.

• Наукова робота студентів і аспірантів кафедри представлена у міжнародних та регіональних наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах; у роботі наукового гуртка кафедри. Новацією в організації виховної роботи серед студентів кафедри є проведення круглих столів з провідними вченими у галузі експериментальної фізіології та біохімії рослин (декан агрономічного факультету Сумського національного університету Коваленко І.М., зав. каф. фізіології рослин Донецького національного університету (м. Вінниця) Приседський Ю.Г., завідувач лабораторії еволюційної екології гідробіонтів Вільнюського національного університету (Research Nature Center) доктор Кестутіс Арбачяускас, проф. Гнатів П.С., Львівський національний аграрний університет).

Аспірантка кафедри Алексєєва Анна приймала участь у виконанні НДР «Популяційно-генетичний аналіз впливу змін клімату на інвазійність адвентивних рослин в Степовому Придніпров’ї» №ДР 0117U006749 (2017), №ДР 0118U002151 (2018) за грантової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень.

У 2019 р. Алексєєва А.А. стала переможцем обласного конкурсу «Кращий молодий вчений» та обласного конкурсу проектів «Молоді вчені – Дніпропетровщині». У 2020 р. Алексєєва А.А. подала цикл наукових праць «Фізіологічна стійкість рослин роду Tilia L. у мінливих умовах степового Придніпров’я» на здобуття Премії Верховної Ради України для молодих вчених.