Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства
ПІБ | Посада | Вчене звання | Науковий ступінь | Google Scholar | Scopus Author ID | Web of Science Researcher ID | Researchgate ID | ORCID ID |
Журба Олег Іванович | зав. кафедри | проф. | д. істор. н.. | G 1297 2019 | ||||
Воронов Віктор Іванович | доцент | доцент | к. істор. н. | Viktor Voronov | F 9935 2019 | Viktor I Voronov | 0000 0001 7807 5684 | |
Жеребцова Лариса Юріївна | доцент | к. істор. н. | F 1820 2016 | |||||
Маріна Зоя Павлівна | доцент | доцент | к. істор. н. | Q 2371 2019 | ||||
Портнова Тетяна Володимирівна | доцент | к. істор. н. | 36107334900 | Q 2335 2019 | ||||
Ромашко Олександра Володимирівна | доцент | к. істор. н. | Q 2356 2019 | |||||
Руднєв Михайло Альбертович | доцент | доцент | к. істор. н. | Q 2414 2019 |
Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства здійснює підготовку за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 032 Історія та археологія
ОП Історія та археологія
Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства здійснює підготовку за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 032 Історія та археологія
ОП Історія та археологія
Кафедра історіографії, джерелознавства та архівознавства здійснює підготовку за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 032 Історія та археологія
ОП Історія та археологія
1972 року на історичному факультеті Дніпропетровського державного університету започатковано нову інституцію – кафедру історіографії та джерелознавства. Її створення було неординарною подією, оскільки в структурах тодішньої вітчизняної історичної освіти такі кафедри були поодиноким явищем. Значною мірою це стало можливим завдяки наявності молодих, але вже визнаних на той час учених: М. П. Ковальського (1929-2006), В. І. Шевцова (1940-1981), І. Ф. Ковальової, А. Г. Болебруха.
Першим завідувачем кафедри (1972-1978) був д-р іст. наук, проф. В. Я. Борщевський (1910-1987) – фахівець у галузі джерелознавства історії радянського суспільства.
Протягом 1972-1978 рр. швидкими темпами відбувався процес організаційного становлення кафедри, формувалися основні напрями її діяльності. Серед них найперспективнішими і сталими виявилися історіографія вітчизняної історії, джерелознавство історії України та археологія Середнього Подніпров’я.
З 1978 по 1994 рр. колектив кафедри очолював видатний український радянський історик, д-р іст. наук (1984), проф. М П. Ковальський, з ім’ям якого пов’язано створення і функціонування дніпропетровської школи джерелознавства, добре відомої за межами нашого міста. Саме в цей час кафедра набула широкого визнання серед науково-педагогічного загалу не лише тодішнього СРСР, але й за кордоном (Польща, Німеччина, США, Канада).
Значними науковими досягненнями визначеного періоду стали захисти докторських дисертацій М.П. Ковальським з джерелознавства історії України XVІ – першої половини XVII ст., І.Ф. Ковальовою з археології епохи міді й бронзи Середнього Подніпров’я (1989), А.Г. Болебрухом з історії прогресивної суспільної думки кінця XVIII – середини ХІХ ст. (1987), І.І. Колесник з історії формування історіографії як особливої галузі історичного пізнання в Росії (1991), В.В. Підгаєцьким з проблем джерелознавства соціальної структури міст України періоду непу (1992).
Серед тих, хто в різні роки завершив навчання в аспірантурі, такі відомі фахівці, сьогодні д-ри іст. наук, проф. Ю. А. Мицик, Г. К. Швидько, С. М. Плохій, О. А. Удод, В.М. Кулаковський, А.Є. Атаманенко та багато інших.
Вагому роль в історії кафедри відіграло проведення низки Всесоюзних наукових конференцій з джерелознавства, історіографії та археології протягом 1970-х – 1990-х рр. Багато з них відбулися безпосередньо на базі історичного факультету університету, а в інших активну й дієву участь брали науковці, які представляли кафедру.
Численні праці, написані викладачами й науковими співробітниками кафедри наприкінці 1970-х – на початку 1990-х рр. відіграли важливу роль у розвитку археології, історіографії, джерелознавства як складових історичного пізнання. З 1975 року кафедра розпочала видавати збірник наукових праць, який згодом одержав статус міжвузівського. У 26-ти випусках поруч з дніпропетровськими фахівцями, друкувалися статті вчених з Москви, Санкт-Петербурга, Тбілісі, Вільнюса, Твері, Омська, Києва, Харкова, Чернігова, Донецька, Львова тощо. Серед авторів такі знакові науковці, як акад. І. Д. Ковальченко та акад. Я.Д. Ісаєвич, професори Л.Й. Бородкін, В.О. Муравйов, О.В. Чистякова, В.А. Дунаєвський, А.Е. Шикло, Ю.Д. Марголіс, С.Г. Кащенко, А.В. Санцевич, В.Г. Сарбей, Ю.А. Пінчук, Я.Р. Дашкевич, Н.М. Яковенко та ін.
Протягом 1980-х – 1990-х років на кафедрі було створено нові вектори науково-педагогічної діяльності: теорія, методологія та історія історіографії, кліометрика, історія суспільної думки Росії та України. Кадровий склад кафедри того часу об’єднував три покоління вчених. Значно зміцніла й розширилася організаційно-матеріальна структура кафедри. При ній було започатковано навчальні й науково-дослідні лабораторії «Археології Середнього Подніпров’я» (керівник – проф. І.Ф. Ковальова), «Комп’ютерних технологій в історичних дослідженнях» (керівник – проф. В.В. Підгаєцький), «Історії Придніпровського регіону» (керівник – проф. А.Г. Болебрух).
Із 1994 р. до 2006 р. кафедру очолював д-р іст. наук, професор А. Г. Болебрух (одночасно декан істфаку 1987 - 2002 років). За досить складних умов перехідного часу кафедрі вдалося утримати багато своїх позицій, а щодо окремих наукових і дидактичних аспектів навіть вийти на якісно вищий рівень: участь у низці перспективних дослідницьких проектах, публікації нових монографій, підручників, хрестоматій, що мали високий науковий рейтинг. Їх автори – проф. В. В. Підгаєцький, І.І. Колесник, А.Г. Болебрух, доц. І.С. Стороженко, Ю.А. Святець, В.І. Воронов, старший викладач Є.А. Чернов, старший науковий співробітник В.В. Ващенко. Збільшилася кількість захистів кандидатських дисертацій аспірантами та здобувачами. Суттєво розширився дисциплінарно-тематичний діапазон наукових і педагогічних зацікавлень кафедри.
На початку ХХІ ст. кафедру спіткали суттєві кадрові втрати. 2003 р. виїхала до Києва на роботу в Інститут історії України НАНУ проф. І.І. Колесник. У лютому 2004 р. пішов з життя проф. В.В. Підгаєцький. Однак, незважаючи на це, кафедра залишилася цілком дієздатним і потужним навчальним і науковим підрозділом.
Поруч із науковими на кафедрі склалися міцні педагогічні традиції, пов’язані з іменами її засновників. Було розроблено низку авторських навчальних курсів джерелознавчого й історіографічного комплексу, з археології, етнографії, історії суспільної думки, методів дослідження (зокрема математичних і комп’ютерних технологій) тощо.
Зусиллями студентів під керівництвом доц. З.П. Маріної було упорядковано надзвичайно цікаву етнографічну колекцію і розпочато роботу кабінету етнографії та етнології. При кафедрі успішно працює комп’ютерний клас, у якому студенти отримали змогу переконатися в практичній значимості використання комп’ютерних технологій в історичних дослідженнях.
З 2004 р. на факультеті було відкрито спеціальність «Архівознавство», а наступного року – спеціальність «Археологія», навчальний процес на яких забезпечується переважно завдяки зусиллям кафедри, викладачами якої було розроблено багато нових лекційних курсів. У зв’язку з цим кафедру було перейменовано, додаючи до назви термін «архівознавство». З жовтня 2006 р. кафедру очолив її випускник, проф. О.І. Журба. Протягом останніх років на кафедрі було підготовлено декілька кандидатських і 4 докторських дисертації (І.С. Стороженко, Ю.А. Святець, В.В. Ващенко, В.А. Ромашко).