Кафедра української літератури

На чолі з завідувачем навчальний процес на кафедрі української літератури забезпечують такі фахівці:
Гонюк Олександра Валеріївна, канд. філол. наук, доцент
Кропивко Ірина Валентинівна, д-р філол. наук, професор
Шаф Ольга Вольтівна, д-р філол. наук, професор
Корнілова Катерина Олександрівна, канд. філол. наук, доцент
Кедич Тетяна Володимирівна, канд. філол. наук, доцент
Тараненко Альона Володимирівна, канд. філол. наук, доцент
Резніченко Юлія Олегівна, канд. філол. наук, доцент

Кафедра української літератури здійснює підготовку фахівців-бакалаврів зі спеціальностей
035.01 Філологія (українська мова і література)
014.01 Середня освіта (українська мова і література) з перспективою навчання за освітнім рівнем магістра зі спеціальності

На кафедрі функціонує аспірантура зі спеціальності
10.01.01 «Українська література»

Перелік основних і вибіркових навчальних дисциплін кафедри:
Кафедра пропонує різноманітні орієнтовані курси вибіркового циклу, щоб студенти могли виробити власну траєкторію навчання в галузі літературознавства згідно зі своїми інтересами й уподобаннями. Зокрема, для здобувачів освіти всіх спеціальностей є курси «Мечі, дракони і магія: фентезі у світовій та українській літературі» (бакалаврський освітній рівень), «Гра престолів: постколоніальні тенденції в сучасній літературі» (магістерський освітній рівень), «Література як гра. Форми гри в літературі» (освітньо-науковий рівень). Студентам бакалаврату нашого факультету пропонуються дисципліни фахового спрямування, зокрема «Літературний процес Придніпров’я», «Сучасний український роман», «Українська жіноча проза: становлення й розвиток», а також «Методика викладання української літератури в школі». Студенти-магістри обирають із двох дисциплін новітньої проблематики: «Гендерний вимір української лірики» і «Тілесність і сексуальність у сучасній літературі». Ті, хто навчаються на бакалавраті за освітньою програмою «Українська мова та література» (спеціальності 014 Середня освіта і 035 Філологія), мають можливість обирати дисципліни для поглибленого вивчення предмета з такого переліку: «Історія української фантастики», «Історія української драматургії та театру», «Історична художня проза в Україні ХХ-ХХІ ст.», «Формульна література в Україні», «Психологізм в українській літературі ХХ–ХХІ ст.», «Модернізм в українській літературі», «Культурологічна компетентність учителя-словесника», «Література українського зарубіжжя в школі», «Робота вчителя з підготовки до ЗНО», «Шкільне шевченкознавство», «Вивчення творчості письменників-шістдесятників у загальноосвітніх навчальних закладах», «Теоретико-літературна компетентність учителя». Здобувачам освітньо-наукового рівня пропонуємо дисципліни, що потребують уміння виробляти власну позицію з приводу неоднозначних явищ в українській та світовій літературі й літературознавстві та обґрунтовувати її: «Мілітарний дискурс у панорамі літератури ХХ–ХХІ століть», «(Транс)гендерність української літератури», «Наративна організація тексту сучасної української прози», «Українській літературний канон: традиції та альтернативи».

Майбутні фахівці – випускники кафедри – це: викладачі й методисти загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, коледжів, технікумів, закладів вищої освіти; референти-перекладачі на підприємствах, службовці в держустановах, працівники бібліотек, завідувачі відділів культури; редактори газет і журналів, журналісти, сценаристи й ведучі телепрограм, піар-менеджери, гіди та екскурсоводи тощо.

Науковці кафедри української літератури досліджують актуальні проблеми теорії та історії літератури, висвітлюють основні віхи розвитку національного письменства, а також його маловідомі сторінки. З 1963 р. на кафедрі виходили фахові збірники “Питання художнього стилю і методу”, “Питання майстерності”, “Проблеми методу, жанру і стилю в українській літературі”, “Актуальні проблеми літературознавства”, “Таїни художнього тексту”. Фахівцями кафедри української літератури розроблено низку наукових напрямів дослідження літературного процесу, основними серед яких є: “Метод, стиль, жанр” (1963-1978), “Естетичні категорії в літературознавстві” (1979-1994), “Маловідомі сторінки української літератури в аспекті поетики художнього твору” (1995-2000), “Малодосліджені сторінки української літератури в контексті світової літератури” (з 2001), “Автор і реципієнт: аспекти взаємодії” (з 2006). Сьогодні науковці кафедри активно застосовують новітні літературознавчі стратегії в дослідженні проблем рецепції та інтерпретації художнього тексту, постколоніальних тенденцій в літературі, гендерної та квір тематики. Питання літературної антропології та мілітарні аспекти в літературі висвітлювалися, зокрема, на всеукраїнських наукових конференціях останнього п’ятиріччя, приурочених до ювілейних дат Валеріана Підмогильного та Олеся Гончара.

У 2022 році затверджено нову науково-дослідну тему кафедри – «Поетика художнього тексту: естетика різноманітності».

Кафедра української літератури є центром із питань дослідження творчої спадщини Олеся Гончара, Павла Загребельного, Валер’яна Підмогильного. Дискусії науковців різних національних шкіл і зарубіжних дослідників щодо поетики їхніх творів ведуться у форматі всеукраїнських конференцій, традиційних літературних читань, публікування студій у виданнях різного рівня – від міжнародного до університетського.

На кафедрі української літератури з 2001 року (до 2020 включно) виходив друком фаховий збірник наукових праць «Таїни художнього тексту» (науковий редактор проф. Н. І. Заверталюк); активно функціонує щорічний збірник студентських наукових пошуків «Літературознавчі студії» (науковий редактор доц. Н. П. Олійник).

Професорсько-викладацький склад кафедри, молоді фахівці-аспіранти беруть активну участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах Білорусі, Грузії, Німеччини, Польщі тощо.

Студенти працюють не лише над написанням курсових, дипломних, магістерських робіт, а й беруть активну участь у всеукраїнських наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах, нерідко стають переможцями, призерами таких заходів, отримують іменні стипендії.

Осібне місце викладацький склад кафедри відводить зустрічам студентів з відомими науковцями, культурними діячами, сучасними письменниками – від класиків до авторів-початківців. Гостями студентів-філологів свого часу були: Ю. Андрухович, Ю. Винничук, Г. Гусейнов, В. Даниленко, Л. Дереш, С. Жадан, М. Жулинський, брати Капранови, Ю. Ковалів, А. Кокотюха, Євгенія Кононенко, А. Курков, В. Луценко, Анна Малігон, І. Малкович, Марія Матіос, Леся Мудрак, М. Наєнко, Д. Павличко, С. Процюк, М. Слабошпицький, Леся Степовичка, І.Павлюк та багато інших.

Популярний український письменник Сергій Жадан презентує студентам нову книгу «Месопотамія»
Викладачі кафедри очолюють гуртки, котрі вже багато років успішно згуртовують талановитих студентів-однодумців. 2003 року на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства за ініціативи доцентки кафедри української літератури Олександри Гонюк був створений студентський аматорський театр (науковий гурток) «Відлуння», мета діяльності якого – популяризація літературної спадщини письменників, чий життєвий шлях пов’язаний із Дніпропетровщиною. Спектаклі «Відлуння» відбуваються в Палаці студентів ДНУ, а також у Молодіжному театрі нашого міста. Просвітницькою метою студентського театру є поширення серед молоді інтересу до духовної спадщини наших видатних земляків. За творами В. Підмогильного були поставлені вистави «Невеличка драма” (2011), “Військовий літун» (2016); за творами Олеся Гончара – «Дума про тих, чия юність десь зосталась навічно» (2008), «Спогад про океан» (2013), «Людина і зброя» (2018); П. Загребельного – «Диво» (2009), «Роксолана» (2014), «Навіщо людина будує храм» (2019). З 2019 року в межах гуртка діє проблемна група «Сценарна адаптація ліричних та епічних творів», яку очолює доцентка Катерина Корнілова. Новітніми формами спільної роботи гуртка та проблемної групи стали флешмоби та онлайн-читання, присвячені знаковим подіям нашого сьогодення. Також цікавою є й діяльність гуртка «Літературна освіта й виклики сьогодення» (керівник —доцентка Юлія Резніченко), мета якого спонукати студентів до цілісного осмислення стану функціонування й перспектив розвитку літературної освіти (шкільної й університетської) у наш час, залучити студентів до напрацювання шляхів подолання освітніх втрат, популяризації читання серед молоді.