Вечір пам’яті професора Фелікса Білецького

Кожен з вищих навчальних закладів як наукових і культурних центрів України має свою славетну історію, яку творять щоденною чесною працею, професійними здобутками видатні особистості − талановиті випускники, співробітники вишів, професори, викладачі, доценти. Одним з таких людей, які є зразком честі й гідності, високого почуття обов’язку та невтомного прагнення наукового пошуку, був професор кафедри української літератури Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Фелікс Мар’янович Білецький (1927 − 1994) − фахівець найвищої проби, видатний учений-літературознавець, педагог, автор понад двох сотень наукових праць, який сорок п’ять років свого життя віддав рідному університету.

Народився майбутній професор на Херсонщині в багатодітній селянській родині, з раннього дитинства пізнав нелегку хліборобську працю. З 1949 по 1954 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Дніпропетровського держуніверситету, отримав диплом з відзнакою, потім три роки − в аспірантурі ДДУ за спеціальністю “історія української літератури”. У 1957 − 1959 рр. працював відповідальним секретарем багатотиражної газети “За передову науку”. У травні 1958 захистив кандидатську дисертацію на тему “Лесь Мартович − майстер соціальної сатири”, з березня 1979 р. став професором кафедри української літератури. 1987 року − захист докторської “Українська сатирична проза кінця ХІХ − початку ХХ ст. (проблеми методу, системи жанрів, форм узагальнення)”. З 1975 по 1985 виконував обов’язки голови правління Дніпропетровського міського відділення любителів книги. У пам’яті своїх учнів, які мали Фелікса Мар’яновича за приклад, й усіх, хто його знав, професор назавжди залишився людиною доброю, щирою, високоінтелектуальною, але й дуже вимогливою та надзвичайно відповідальною, поважав студентів як особистостей.

Ф.М. Білецький багатьом дав путівку в життя, учив любові до своєї країни, літератури, обраної професії. Його вихованці успішно захищали кандидатські й докторські дисертації, згодом торуючи власний шлях у науці, проте не забуваючи заповітів свого вчителя.

На знак вшанування видатного вченого на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ ім. О. Гончара відбувся вечір пам’яті Фелікса Мар’яновича Білецького, присвячений 85-річчю від дня його народження. Гостей привітала зав. кафедри української літератури, доц. ент Н.П. Олійник, наголосивши на значенні цієї постаті в історії філологічного факультету ДДУ, створені цілої літературознавчої школи. Слово мала професор Н.І. Заверталюк, вона багато років працювала разом із Феліксом Мар’яновичем і схарактеризувала його як кришталево чесну й принципову людину, яка під тиском складних тогочасних обставин не поступилася високими моральними принципами. Надзвичайною душевною теплотою були овіяні спогади доктора філологічних наук, професора Запорізького медичного університету О.Д. Турган, яка виокремила роль професора Білецького у її науковому зростанні, підтримку на захистах кандидатської і докторської дисертацій.

Захід проходив в університетській аудиторії № 908, що носить ім’я професора. Господинею в ній, яка займалася облаштуванням і оформленням експозиції, є колишня дипломниця Фелікса Мар’яновича, представниця передостаннього студентського випуску професора, нині – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури С.В. Нечипоренко. Вона висловила слова вдячності наставнику, який вплинув на коло її наукових зацікавлень, вироблення стилю та підходів до аналізу художнього тексту. На стендах нею дбайливо зібрані документи та особисті речі Ф.М. Білецького. Зокрема широко представлені видання наукових праць різних років, що вже стали раритетними, науково-публіцистичні статті про прозаїків і драматургів минулого та сучасних письменників; серед особистих речей − нагрудний знак випускника університету, папка для робочих документів, записна книжка, годинник, ручки та олівці, якими професор писав власні наукові праці та правив перші студентські дослідження. Відвідувачі побачили й грамплатівки з улюбленою в родині Білецьких класичною та народною музикою, і документи з сімейного архіву: особовий листок з обліку кадрів, копії трудової книжки, диплома кандидата філологічних наук та атестата професора, характеристику його науково-педагогічної діяльності, університетські нагороди − почесні грамоти 1970−1980-х років, автобіографію та рекомендацію С.А. Крижанівського Фелікса Мар’яновича Білецького для вступу в Спілку письменників України.

Найбільшу увагу гостей привернув фотостенд під назвою “Миттєвості з книги життя доктора філологічних наук, професора Ф.М. Білецького”, де яскраво проілюстровано його життєвий і науковий шлях, починаючи від фотографій студентських та аспірантських років до сторінок викладацької і професорської діяльності.

Атмосфера, яка панувала в аудиторії, нагадувала родинну, оскільки тут зібралися ті, чиє життя було осяяне знайомством з цією світлою, доброзичливою людиною, справжнім викладачем-професіоналом, вдумливим науковцем, усебічно обдарованою особистістю. Спогадами студентських літ поділилися колишні однокурсники: М.П. Чабан − заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, відомий на Дніпропетровщині краєзнавець, Л.В. Кужільна − доцент Криворізького національного педагогічного університету, З.П. Бондаренко − кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та корекційної освіти ДНУ ім. Олеся Гончара. Зі спогадами виступили колега Фелікса Мар’яновича, автор незабутніх віршів про свого вчителя, доцент кафедри української літератури К.С. Дуб та аспірантка професора Білецького, доцент тієї ж кафедри О.В. Гонюк

На вечорі були присутні всі члени родини Ф.М. Білецького. Дружина Оксана Тимофіївна, берегиня пам’яті чоловіка, філолог за освітою, колишній викладач української мови та літератури в Дніпропетровському педучилищі, розповіла про захоплення подружжя хоровим співом, музикою Брамса, російським та українським театром. “Він любив усе класичне, красиве, високе. Душею сприймав і цінував усе”. Збереглося й листування професора Ф.М. Білецького з відомими літературознавцями й письменниками Іваном Денисюком, Олексою Засенком, Степаном Крижанівським, Олегом Бабишкіним, Ніною Йосипівною Жук, яке ще чекає на своє наукове поцінування.

Гостями заходу були працівники облрадіо, співробітники кафедри української літератури, родичі науковця, колеги, студенти. На столі, прикрашеному вишитим рушником, горіла свічка біля портрета професора Ф.М. Білецького та стояли сонячно-жовті хризантеми, що символізували невмирущу пам’ять про цю добру і світлу людину.

Світлана Володимирівна Нечипоренко,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури ДНУ імені Олеся Гончара