До власних імен необхідно ставитися з повагою

Центр історії та розвитку української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара провів науково-практичний семінар «Українська мова в особових документах».

У роботі семінару взяли участь працівники пенсійних фондів м. Дніпропетровська та науковці факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства.

Потреба у проведенні таких заходів постала досить давно, адже працівники різних державних служб, які оформляють документи особового складу громадянам, дуже часто звертаються до провідних спеціалістів Центру з питаннями щодо надання консультацій стосовно роз’яснення і правильного оформлення власних назв, зокрема антропонімів – імен, по батькові, прізвищ. Центр історії та розвитку української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара протягом майже семи років своєї діяльності проводить активну, планомірну й системну роботу, надаючи консультації такого типу установам, закладам, громадянам м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області.

Зрозуміло, що виправити помилки в особових назвах або встановити їхню ідентичність кваліфіковано й професійно можуть тільки мовознавці. Проте будь-яка освічена людина здатна успішно впоратися з багатьма проблемами стосовно написання власних імен за допомогою науково-практичної літератури – «Українського правопису», підручників, довідників, словників, де й закріплені мовно-літературні норми графічної фіксації імен, по батькові, прізвищ.

Зробили свій внесок у справу антропонімного словникарства й науковці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Україністи й русисти Т.С. Пристайко, І.С. Попова, І.І. Турута, М.С. Ковальчук уклали «Російсько-український словник прізвищ мешканців м. Дніпропетровська» (2008, 2009), який підготовлений для спеціалістів і громадян, що з різних причин змушені встановлювати відповідники між одними й тими самими прізвищами, орфографічно закріпленими двома мовами в особових документах людей. Цей словник має регіональний характер за реєстром прізвищ, але всеукраїнське призначення для користувачів, адже прізвища українців схожі.

Досвід науково-консультативної роботи Центру історії та розвитку української мови Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара із громадянами і державними установами регіону в галузі офіційного оформлення особових документів переконав лінгвістів у потребі створення «Словника назв по батькові»(автори: Н.С. Голікова, І.С. Попова, І.І. Турута), який був виданий у 2012 році.

Безперечно, роз’яснювальна та лексикографічна робота в галузі української антропоніміки переконує, що до власних імен необхідно ставитися з повагою, як і до їхніх носіїв, адже люди дуже чутливі до всього, що стосується їхнього найменування.

Учасники науково-практичного семінару вирішили й надалі працювати разом, щоб удосконалити, покращити процес оформлення власних назв у документах особового складу. Зрозуміло, що кожен свідомий громадянин повинен також більше цікавитися своїм «вірним і невідступним товаришем» – прізвищем, як писав про нього Іван Франко.

Директор Центру історії та розвитку
української мови, доцент Голікова Н.С.