Славістика об’єднала два континенти

На третій Міжнародний симпозіум слов’янських студій напередодні Дня слов’янської писемності до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара з’їхалися славісти з України, Бразилії, Італії.

Під час симпозіуму «Формування спільнот колоністів та проблеми ідентичності» на двох факультетах ДНУ – історичному та факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства – відбулися відкриті зустрічі, дискусії, круглі столи, інтерактивна конференція, а саме «Слов’янські спільноти в контексті колонізації», «Мова, культура та пам’ять як фактори збереження ідентичності», «Фортеця Кодак у пам’яті українського та польського народів».

Про особливості вивчення україністики в Бразилії на базі Центрально-Західного університету штату Парана розповідав під час відкритої лекції доктор філософії, професор кафедри історії та кафедри післядипломної освіти спеціальності «Історія» цього університету Ансельму Шернер. Доктор філософії, професор кафедри філології Режіна Чікоскі з бразильського університету спілкувалася зі студентами-філологами ДНУ, які вивчають португальську мову.

Ключові доповіді симпозіуму: «Історія українців Центрального півдня штату Парана (Бразилія): фашинали та задруги – володіння землею та її використання» (проф. Ансельму Шернер, Бразилія); «Старий Кодак: археологічний та історичний аспекти дослідження» (проф. І. Ф. Ковальова, Україна); «Болгарська діаспора в Україні та українська діаспора в Болгарії: особливості збереження національної ідентичності (доц. О. М. Каковкіна, Україна); «Проблеми збереження слов’янської ідентичності українського козацтва в тюркському середовищі (XVI - перша половина XVII ст.)» (доц. Г. М. Виноградов, Україна); «Роль мови та культури у збереженні ідентичності українців у Бразилії» (проф. Режіна Чікоскі, Бразилія); «Збереження ідентичності у пострадянській Україні: постколоніальні риси у літературних працях Андрія Куркова» (проф. Марко Пулері, Італія). Зокрема, Марко Пулері, доктор філософії, викладач російської та української пострадянської літератури Флорентійського університету, розповів, що досліджуючи російськомовну та україномовну літературу, можна знайти елементи, які засвідчують та підкреслюють українську ідентичність. «Італійським студентам цікаві українські письменники, завдяки яким вони відкривають для себе Україну – це Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Андрій Курков. Деякі студенти навіть намагаються читати твори українських письменників в оригіналі», - відзначив Марко Пулері. Цікавим відкриттям про роль мови у житті людини поділився з колегами професор кафедри клінічної лабораторної діагностики ДНУ Петро Бачинський. Згідно з дослідженнями, проведеними під його керівництвом, розумовий розвиток дитини найвищий, коли у перші три роки її життя з нею спілкуються лише генетично рідною мовою матері. Результати отримані внаслідок визначення рівня IQ близько тисячі дітей дніпропетровських дитячих садків та анкетування серед батьків про те, якою першою мовою заговорили з дітьми.

У перший день триденного форуму науковців-славістів вітали заступник начальника управління вищої та професійно-технічної освіти Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Ірина Шумік; заступник начальника Управління освіти та науки дніпропетровського міськвиконкому з питань діяльності вищої школи Віктор Горячев; професор кафедри всесвітньої історії, директор Центру україно-німецьких досліджень ДНУ Світлана Бобилєва; доцент кафедри загального та російського мовознавства ДНУ Ірина Шпітько; професор кафедри історії та кафедри післядипломної освіти спеціальності «Історія» Центрально-західного університету штату Парана Ансельму Шернер.

Форум продовжує ті традиції славістичної проблематики, які мають в Дніпропетровському національному університеті майже сторічну історію. Так, перший декан історико-філологічного факультету, видатний історик Матвій Любавський був знаним спеціалістом з історії славістики. На сучасному етапі важливими є дослідження історії українсько-польських взаємин періоду Запорізької Січі доктора історичних наук Івана Стороженка. Складні проблеми колонізаційних процесів - предмет дослідження Центру україно-німецьких досліджень ДНУ, який очолює професор Світлана Бобилєва. Славістична тематика вивчається у складі цілої низки навчальних дисциплін на історичному факультеті університету. Впродовж багатьох десятиліть славістика у сфері мовознавства та літературознавства плідно вивчається на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ. Серед багатьох знакових імен філологів університету варто виділити професора Володимира Туркіна. Очолюючи кафедру загального мовознавства, вчений сприяв розширенню кола навчальних дисциплін, серед яких практичні курси польської, чеської, сербсько-хорватської мов. Багаторічний декан філологічного факультету, вчений-мовознавець Дмитро Баранник був членом бюро українського комітету славістів. У фаховому збірнику «Ономастика і апелятиви», головним редактором якого є професор кафедри української мови ДНУ Володимир Горпинич, опубліковані наукові статті вчених-славістів Польщі, Чехії, Росії, Казахстану.

Декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету, професор Сергій Іванович Світленко відзначив, що зібрання є знаковою подією не лише в історії славістики Дніпропетровського національного університету, а й національної науки в Україні. «Важливо, що на цьому симпозіумі славістика об’єднала два континенти. Європу представлено Італією та Україною і Південну Америку - Федеративною Республікою Бразилія, - наголосив Сергій Іванович. - Як бачимо, славістичні студії можуть об’єднати репрезентантів різних наукових шкіл. Це й не дивно, тому що славістика розглядає важливі наукові проблеми, які мають міжцивілізаційний характер. Впевнений, що проведення симпозіуму сприятиме налагодженню прямого інтелектуального діалогу між представниками різних наукових шкіл, що важливо у наш глобалізований час».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету