Актуальні питання романського мовознавства досліджують науковці України, Франції, США

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла IV Всеукраїнська наукова конференція романістів.

85 науковців з 20 ВНЗ України, Франції, США виявили бажання поділитися досвідом у Дніпропетровську на зібранні «Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства». До уваги присутніх були запропоновані такі цікаві й актуальні розвідки як «Стереотип як одна з проблем міжкультурного спілкування», «Заперечення у франкомовному політичному дискурсі», «Словесна агресія у французькому реп-дискурсі», «Тролінг у французьких жіночих інтернет-форумах», «Форми звернення та прощання у латинському епістолярії» та багато інших.

Декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ Ірина Степанівна Попова розповіла гостям про здобутки кафедри романської філології: «У 1918 році у новоствореному Катеринославському університеті, тобто сьогоднішньому ДНУ, у складі чотирьох його факультетів був і історико-філологічний факультет. Відтоді університетська філологічна наука пройшла непростий, але славний шлях розвитку і становлення. І романістика в цьому процесі посідає своє осібне місце. Діяльність кафедри романської філології відповідає непростим вимогам сьогодення і, найголовніше, спрямована у майбутнє. Крім французької та італійської студентам традиційно викладається латинська мова, з 2005 року – іспанська, у 2010 році за ініціативи ректора ДНУ Миколи Вікторовича Полякова на кафедрі був створений Центр португальської мови. За ці роки кафедра провела 13 міжнародних конференцій».

«Наш університет веде активну і послідовну роботу щодо освоєння і поширення, насамперед, мов сучасної Європи. Адже знання мов суттєво підвищує можливості для академічної мобільності студентів та викладачів, сприяє реалізації будь-яких власних амбіцій, працевлаштуванню по всій Європі», - підкреслив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ Валентин Васильович Іваненко.

Першим доповідачем був завідувач кафедри романської філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди Лев Михайлович Мінкін. Він є особливою людиною для кафедри романської філології ДНУ, бо відіграв визначну роль у формуванні її керівного складу. «Приємно виступати в ДНУ, адже троє завідувачів цієї кафедри - Елеонора Олексіївна Гуляєва, Людмила Василівна Пономарьова та нинішній керівник кафедри Інга Станіславівна Кірковська – мої учні», - розпочав Лев Михайлович. У своїй доповіді професор Мінкін зробив спробу охарактеризувати гіпотезу про те, як мовні значення (концепти) упаковані в мові. Що потенційність значень, тобто нереалізовані їх властивості, беруть участь у побудові загального смислу. Обґрунтовуючи свою позицію, доповідач, зокрема, посилався на одного з найвидатніших лінгвістів XX століття Густава Гійома та переворот у мовознавстві Фердинанда де Сосюрра.

Доповідь завідувача кафедри романської філології та перекладу Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Михайла Михайловича Поповича була присвячена питанню, чи належить мовна система до класу саморегулюючих систем. Роздуми науковця ґрунтувалися на понятті синергетики, яка вивчає складні відкриті системи, що знаходяться у неврівноваженому стані та механізми їх самоорганізації. Ірина Вікторівна Смущинська, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова КНУ імені Т. Шевченка, говорила про фігури слова як об’єкт стилістичного аналізу. Зокрема, що фігури слова є частиною стилістики і риторики та використовуються для розширення і збагачення тексту.

Академік-секретар Відділення філології, мистецтвознавства і масової комунікації Академії наук вищої школи України, професор кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені М. Зерова КНУ імені Т. Шевченка Олександр Іванович Чередниченко присвятив свій виступ питанню захисту французької мови. «Мене зацікавив французький досвід регулювання мови і сьогоднішня ситуація в плані захисту мови, - відзначив Олександр Іванович. - Концепт захисту французької мови виник ще п’ять століть тому. Важливим чинником уніфікації французької мови стало заснування Французької академії, яка мала суто мовно-культурне призначення. А що ж загрожує французькій мові сьогодні? На перший погляд, нічого, адже нею володіють, за різними оцінками, від 220 до 250 мільйонів осіб, і зокрема, у самій Франції – 65 мільйонів. Головна загроза – в експансії англійської мови та створенні картини світу, яку вона нав’язує. Міжнародний престиж французької мови забезпечує їй місце привілейованого засобу спілкування національних еліт різних країн. Згадаймо, що понад сто років тому Україна була франкомовною державою, тому що вся наша еліта володіла французькою мовою. Після другої світової війни мовна ситуація у світі істотно змінилася - і тепер вже англійська мова завойовує позиції, які колись належали французькій. Сьогодні у Франції діє не один десяток асоціацій, які опікуються питаннями збереження й примноження національної мовно-культурної спадщини. У 2009 році вони опублікували колективний маніфест, де значиться, що французька мова є одним із стовпів національної ідентичності. Автори маніфесту зазначали, що сьогодні на стінах Парижа можна побачити більше англійських слів, ніж було німецьких за часів гітлерівської окупації. Якщо мову світового значення, як французька, буде витіснено з її рідної землі, то яка інша мова Європи зможе опиратися англо-американському катку? – риторично запитували автори маніфесту. Вони заявили: якщо риба гниє з голови, то нація зникає, відмовляючись від своєї мови». О. Чередниченко завершив виступ тим, що уряд Франції та неурядові організації проводять нині дуже активну мовну політику.

Також були заслухані доповіді на теми «Англіцизми-деривати у сучасній французькій мові», «Перспективи використання між предметних зв’язків у навчанні латинської мови на філологічних факультетах», «Елементи театралізації для розвитку іншомовної комунікативної й міжкультурної компетенції студентів», «Дефекти мовлення в іспаномовних персонажів» та інші. Подібні конференції – унікальна змога пізнавати таїни такого неповторного явища людського життя, яким є мова, переконані її учасники.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету