Західний канон вивчення східних мов

Понад 50 синологів та японологів з України, Німеччини, Фінляндії, Росії та Китаю взяли участь у Всеукраїнській конференції «Актуальні проблеми вивчення та викладання східних мов» у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Цим заходом кафедра порівняльної філології та англомовних країн ДНУ відзначили 20-річчя з дня заснування східного відділення.

Зараз на відділеннях китайської та японської філології ДНУ навчаються 198 студентів, а починали з 15. За 20 років існування на кафедрі було видано 58 навчальних посібників з різних аспектів східної філології, опубліковано близько 20 міжнародних наукових праць (у США, Німеччині, Італії, Іспанії, Тайвані, Китаї, Туреччині, Франції, Румунії, Литві, Росії). Серед здобутків сходознавчого відділення ДНУ ім. О.Гончара – і формування нового для української філологічної науки напряму – трансцивілізаційна літературна компаративістика. «Трансцивілізаційна компаративістика Схід-Захід – це унікальна галузь наукових досліджень, спрямованих на розуміння нової картини світу, в якій східна цивілізація виборює теоретичне і художнє право на формування західного канону», – пояснює Вікторія Іванівна, під керівництвом якої вже захистилися перші відповідні дисертації.

Цей багаторічний успішний досвід спеціалісти кафедри порівняльної філології та англомовних країн ДНУ у день ювілею вирішили розділити з усіма іншими, хто обрали своїм життям Схід. Зокрема, учасниками конференції «Актуальні проблеми вивчення та викладання східних мов» стали провідні фахівці з різних областей сходознавства (лінгвістики, літературознавства, компаративістики) – загалом понад 50 синологів та японологів з України (Дніпропетровська, Києва, Харкова, Донецька), Німеччини, Фінляндії, Росії та Китаю. Крім видатних учених, до участі у заході також були активно залучені численні аспіранти, магістри, студенти.

Шлях становлення нового напряму був непростим і потребував величезних зусиль та справжньої відданості тих, хто торував його. «У 90-ті роки, коли створювалося відділення, досвіду викладання далекосхідної філології (я говорю саме про філологію, а не лише викладання східної мови) в Україні не було: не було можливості спертися на свою національну школу, було важко знайти фахівців, по частинах збиралися книги, знання, – розповідає співзасновник і незмінний завідувач кафедри порівняльної філології східних та англомовних країн ДНУ доктор філологічних наук, професор Вікторія Іванівна Ліпіна. – Ті окремі спроби ентузіастів розпочати викладання східних мов як другої чи третьої іноземної з часом переросли у цілеспрямовану, ретельно розроблену програму підготовки фахівців (філологів-сходознавців та перекладачів), які отримують ступені бакалавра та магістра, мають можливість вступити до аспірантури та захищати дисертації у спецраді нашого університету. І до сьогодні ми пам'ятаємо всіх, хто будував цей корабель східної філології, який успішно подолав свій 20-річний шлях».

Дійсно, коли іще 25 років тому Володимир Миколайович Волошин, справжній першовідкривач, розпочав викладання японської мови як другої і третьої іноземної, важко було уявити, що за деякий час в університеті з'явиться відділення японської філології, викладачі якого зможуть витримати відбіркові іспити Міністерства освіти Японії за програмою спеціального філологічного, а не лише мовного навчання у провідних японських університетах. І нині багато учнів В.Волошина продовжують вигравати всеукраїнські та міжнародні конкурси й олімпіади, є визнаними фахівцями провідних китайських та японських компаній, працюють у посольствах цих країн. Безумовно, подібні успіхи студентів і випускників – результат довгої й натхненної праці талановитих викладачів.

А першими викладачами на східному були випускники англійського відділення, які вивчали китайську і японську мову як другу і третю іноземну та проходили стажування в китайських та японських університетах. «Сам хід історії створення нашого відділення став фундаментом особливого рівня вимог до знань англійської мови. Для наших студентів англійська – це, так би мовити, "друга перша мова". Багато в чому така двомовність продиктована часом і місцем нашого проживання, адже Дніпропетровщина – це індустріальний регіон, який нині потребує спеціалістів-сходознавців, – говорить проф. В.І.Ліпіна. – Такий англомовний поворот до Сходу визначив і науковий напрямок нашої кафедри – порівняльної філології східних та англомовних країн. І якщо вже говорити про специфіку східного відділення ДНУ ім. О.Гончара, варто виділити саме цю особливість у порівнянні з іншими центрами викладання східної філології в Україні».

На честь ювілею для гостей святкового зібрання організатори підготували інформаційні стенди з історії кафедри, написані різними мовами світу, а також відеозаписи привітань випускників різних років. Вітали гостей і яскравою концертною програмою про культуру східних країн.

Наукова частина заходу також була багатоплановою. Тематика представлених у секціях доповідей відобразила різні аспекти східної філології: сучасна інтерпретація китайської та японської літератури, трансцивілізаційна літературна компаративістика як новий напрямок у філологічній науці, транслінгвістичні практики і новітні методики та комп’ютерні технології у дослідженні і викладанні східних мов. Маючи виразний практичний характер, конференція стала надзвичайно корисною для всіх спеціалістів цієї перспективної наукової галузі.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету