Cоціально-гуманітарний форум у ДНУ

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла Міжрегіональна науково-практична конференція «Розвиток соціально-гуманітарної освіти і науки в контексті модернізації вітчизняної вищої школи».

Ця подія зібрала у стінах ДНУ представників більшості вищих навчальних закладів Дніпропетровської області та інших регіонів України. Зокрема, у конференції взяли участь викладачі і науковці з Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), Криворізького національного університету, Національного транспортного університету (м. Київ), Одеського національного університету імені І. Мечникова, Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди, Донбаського державного педагогічного університету тощо. Захід був організований за сприяння факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ ім. О.Гончара.

«Невипадково, ця конференція ініційована і проходить на базі нашого університету, – підкреслив у вступному слові доктор історичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ Валентин Васильович Іваненко. – Адже Дніпропетровський національний університет в силу своєї класичності, порівняно з іншими ВНЗ регіону, має набагато ширші можливості у системному вирішенні всього спектра завдань в галузі університетської гуманітаристики. Зокрема, гуманітарний напрям був важливою статутною складовою організації нашого університету, починаючи ще з часів його заснування у 1918 році. Нині з 15 факультетів ДНУ 8 мають соціо-гуманітарне спрямування. В університеті діють близько 10 спеціалізованих наукових рад, дедалі більше з’являється докторів наук з сучасних гуманітарних спеціальностей. Згадаймо хоча б найостанніший наш здобуток – це присудження Державної премії у галузі освіти 2013 року доктору політичних наук, професору, завідувачу кафедри міжнародних відносин ДНУ Максиміліану Шепелєву, – розповідає проректор. – Якщо ж говорити про глибинні причини, які сьогодні заважають розумній єдності природничої, технічної та гуманітарної освіти, то вони нерідко виходять за межі конкретного ВНЗ. Масштабно – це відсутність за всі роки незалежності України стратегічної програми розвитку суспільства з визначенням чітких і зрозумілих всім світоглядних й духовно-культурних цінностей, які б стали основою формування відповідних соціальних та економічних пріоритетів (як тут не згадати класичний приклад японців, які поставили на культуру, а виграли економіку…)», – відзначив Валентин Васильович.

Справді, за роки незалежності в Україні, і в тому числі на Дніпропетровщині, накопичено чималий досвід у формуванні нової інтелектуальної еліти нації. Проте цей процес відбувається в умовах масованої переоцінки усталених цінностей, вульгаризованого переосмислення минулого й неадекватного сприйняття нинішньої дійсності, суперечливих пошуків оновлених світоглядних і духовних орієнтирів та ідеалів. Така динаміка сьогодення значно впливає на діяльність вищої школи – університетського співтовариства, де як раз і «куються» кадри майбутньої еліти, де гартується й утверджується національна свідомість української молоді. Особлива роль у цьому процесі належить циклу гуманітарних наук, що викладаються у ВНЗ в органічній взаємодії з фаховою підготовкою майбутніх спеціалістів, забезпечуючи у сукупності формування гармонійно розвиненої особистості студента.

Саме ці окреслені проблеми, труднощі й можливі шляхи їх вирішення у царині університетської гуманітаристики ґрунтовно обговорювали на конференції науковці. Зокрема, учасники розглянули такі важливі явища, як: зміна ставлення людини до пошуку та отримання інформації, трансформація суспільно-гуманітарного знання, особливості осмислення сучасних процесів соціально-гуманітарною наукою.

Під час наукових дискусій підвищену увагу фахівців також викликали питання подальшого впровадження Болонського процесу у вітчизняний освітній простір і адаптації студентів до навчання у вищих навчальних закладах. Наприклад, з цих тем науковцями були представлені такі цікаві дослідження: «Підвищення якості освіти в умовах нестабільності суспільно-політичного і економічного розвитку: синергетичний підхід» (І.Іщенко, ДНУ), «Особливості адаптації студентів-першокурсників різних факультетів до навчання в ДНУ імені О .Гончара» (О.Гилюн), «Роль соціально-психологічної служби у адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ» (В. Лазаренко, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара), «Сучасні підходи до виконання кваліфікаційної роботи майбутніми вчителями-суспільствознавцями» (Л.Задорожна, Криворізький національний університет), «Інтеграційні процеси в сучасній освіті» (С. Старовойт, Національний транспортний університет), «Формування національної ідентичності студентської молоді в процесі впровадження в Україні Болонської освітньої системи» (В.Гудзь, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького), «Методична робота кафедри в умовах кредитно-модульної системи» (І. Трубавіна, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.Сковороди) та інші. У ході обговорень спеціалісти одностайно визнали високий статус університету як певного локомотива освітніх систем та генератора суспільних перетворень, але наголосили на обов’язковості тісного поєднання в університетській діяльності навчального процесу та наукових пошуків.

Як бачимо, винесена на розгляд проблематика була надзвичайно актуальною, а сама конференція стала помітною подією не лише в науковому житті Дніпропетровського національного університету, а й освітян України в цілому.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету