Проблеми децентралізації: науковий підхід

На зустріч зі студентами Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара завітали гості зі Швейцарської Конфедерації – науковець з Інституту Федералізму при Фрайбурзькому університеті Ніколас Шмітт та політик, колишній член кантонального уряду Фрайбурга Аугустін Мачерет. Іноземні гості у форматі презентації та дискусії обговорили з дніпропетровськими студентами концепції децентралізації, враховуючи досвід Швейцарії та інших західноєвропейських країн.

На лекції були також присутні проректор з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва ДНУ Михайло Д’яченко, декан юридичного факультету Сергій Поляков, декан факультету міжнародної економіки В’ячеслав Сливенко, декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин Олександр Токовенко.

Ніколас Шмітт проаналізував особливості і переваги федерального правління в країнах з децентралізованою владою. Він відзначив, що централізована форма правління менш ефективна через складнощі контролю периферійних регіонів. Як негативний приклад авторитарного правління і його наслідків, науковець згадав конфлікт між Іспанією та її історичною областю Каталонією. Зокрема, Ніколас Шмітт наголосив, що правлінню Іспанії для вирішення проблеми потрібно було сформувати з Каталонії щось на зразок швейцарського кантону з власним правлінням, переліком прав, свобод, мовою і культурою, не чекаючи ескалації конфлікту.

Аугустін Мачерет розповів про специфіку і технічні аспекти федералізації на прикладі Щвейцарії, оскільки вважає, що Україна також стоїть перед питанням децентралізації влади. «Не існує єдиної моделі для усіх країн, тому модель однієї країни не можна механічно переносити на іншу, – зауважив досвідчений політик. – Вважаю розподіл повноважень одним з найважливіших завдань. Важливо також відповісти на першочергові питання: на якій територіальній основі розподіляти ці повноваження та як забезпечити стійкість і довговічність зв’язку між регіонами». Аугустін Мачерет наголосив, що процес децентралізації є дуже делікатним питанням, тому найкраще проводити його на основі існуючих територіальних одиниць. Два найважливіші елементи, на його переконання – чітке гарантування державою структури і кордонів кожного кантону та гарний апарат влади. «Коли ми говоримо про децентралізацію, то повинні пам’ятати, що це питання не лише про структуру, а й про те, як разом жити. У Швейцарії, Німеччині, Австрії основні повноваження передаються в кантони (наприклад, стосунки між церквою і державою, освіта і культура), у той час, як існує зворотня система, коли більшість повноважень має держава і лише деякі – окремі регіони». У Швейцарії ж, зауважує Аугустін Мачерет, правління федерації бере на себе лише ті повноваження, які не можуть взяти на себе кантони. У Швейцарії діє система пропорційного оподаткування, покликана пом’якшити несправедливість у різних частинах країни та забезпечити права громадян усіх кантонів. Для цього вираховується податковий потенціал кожного регіону і ті кантони, які мають більший потенціал, підтримують слабших.

Європейський гість наголосив на тому, що для нього перевага децентралізованого устрою в тому, що той, хто управляє, знаходиться поруч. А також дав пораду для України: кращий спосіб жити разом – це щось будувати разом.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету