У волонтерів канікул не буває

Понад сто волонтерів з Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара знайшли втілення власної чуйності, милосердя та небайдужості у координаційному центрі допомоги переселенцям зі Сходу України «Допомога Дніпра».

«Алло, доброго дня, «Допомога Дніпра» вас слухає», - приймає дзвінок на гарячій лінії координаційного центру першокурсниця факультету психології ДНУ, невтомний волонтер Тетяна Андрійченко. «Люди дзвонять різні, - говорить Таня. - Найперше питання: яку допомогу ми надаємо переселенцям. Багато з них думають, що вони є біженцями. Ми спокійно і коректно пояснюємо, що вони мають статус переселенців, а не біженців, і в цей статус не входить забезпечення харчуванням та іншим. Наше завдання – делікатно проінформувати людей про те, що їх тут чекає. Сьогодні зранку, наприклад, найчастіше запитують, як виїхати з гарячих точок. Ми даємо телефони тих, хто безпосередньо займається вивезенням людей зі Сходу». Таня розповіла, що в Центрі надають гуманітарну допомогу жінкам і дітям, чоловіки працездатного віку її не отримують. Розселення відбувається по області, у самому Дніпропетровську місць, на жаль, уже немає. Люди з різних областей надсилають заявки про бажання прийняти на тимчасове помешкання переселенців, дівчата таких бажаючих реєструють в журнал і потім передають його координатору з переселення. Також Таня є координатором волонтерів по роботі з військовим шпиталем. «Завтра ми з дівчатами-волонтерами з нашого факультету збираємося відвідати поранених бійців. Гуманітарну допомогу вони отримують, а от спілкування їм не вистачає, - відзначає дівчина. - Все, що в моїх силах, я намагаюся робити. Така робота для мене важлива, працюю з задоволенням». Під керівництвом Тані студенти-волонтери готують і відправляють листи та дитячі малюнки бійцям в зону АТО.

Психологічна служба «Допомоги Дніпра» працює за розподілом, кожен займається якимось окремим напрямком: роботою з дорослими, чи дітьми, чи з пораненими. Для того, щоб впоратися з таким навантаженням, влаштовуються супервізії та інтервізії - зібрання колег-психологів, де кожен обговорює свій стан при роботі з переселенцями. Така своєрідна консультація допомагає волонтеру розставити пріоритети у своїй справі, всебічно охопити ситуацію, вислухавши розповіді колег. Студентка заочного відділення психологічного факультету Юлія Горбачова працює в психологічній службі Центру «Допомога Дніпра» вже близько місяця. «День розпочинається з того, що дивишся на черги людей і оцінюєш, в якому стані вони знаходяться. Є певні показники, за якими розумієш, що з людиною потрібно попрацювати, але, перш за все, обдумати, про що говорити і як говорити з нею, - розповідає, як використовувати на практиці психологічні знання Юля. – Звичайно, люди не готові до такої ситуації. Глибина їхніх переживань вражає, тому що вони виходять за рамки норми. Наприклад, жінка поважного віку з донькою, що приїхала зі Сходу, не може осмислити, що взагалі те, що відбувається, можливе. Вона відчуває своєрідну радість, що її чоловік не дожив до таких часів. Відчуття страху і жаху ставлять перед жінкою запитання, чи хоче взагалі вона жити. Таких прикладів чимало».

Гуманітарну допомогу у координаційному центрі сортують на шостому поверсі. Там під керівництвом доцента кафедри масової та міжнародної комунікації ДНУ Оксани Василівни Гудошник працюють її колеги та студенти-журналісти. «Наші обов’язки суто гуманітарні, - пояснює, відірвавшись на хвилину від роботи, Оксана Василівна. - Працюємо з речами, які у якості гуманітарної допомоги приносять мешканці нашого міста. Це, сортування, перш за все, прибирання, оскільки шостий поверх цього приміщення, на жаль, в аварійному стані. Містяни принесли дуже багато речей, вони різні і за якістю, і за потребами: зимові і літні, речі для дітей, іграшки. Все це треба перебрати, привести до ладу, рознести по кімнатах. У чистих дезінфікованих кімнатах вони складаються тематично: дитячі, жіночі, чоловічі. Наші студенти-журналісти поприносили з собою фотоапарати, камери, знімали репортажі. Тож ми поєднуємо гуманітарну акцію з професійною підготовкою».

Щодня по 2-4 студенти ДНУ знаходяться у військовому шпиталі, а в центрі «Допомога Дніпра» від 8 до 21 волонтера. Загалом протягом останнього тижня там допомагали понад 90 студентів, а саме 56 студентів факультету психології, 11 з факультету систем і засобів масової комунікації, 10 студентів історичного факультет працювали у військовому шпиталі, 4 з юридичного факультету, 8 студентів та аспірант Максим Красиков з факультету суспільних наук і міжнародних відносин. Волонтерують у центрі «Допомога Дніпра» чотирнадцять викладачів університету, це переважно представники факультету психології, а також соціально-психологічної служби, факультету суспільних наук і міжнародних відносин, факультету систем і засобів масової комунікації.

Координатор Центру «Допомога Дніпра» Олена Валентинівна Лучко щиро вдячна студентам і викладачам ДНУ, які з великим ентузіазмом підключилися до благодійної роботи: «Дівчата чудові. Як для психологів-початківців, вони правильно і грамотно працюють з людьми. У центр прибуває дуже багато мам з дітьми, і я бачу, що дівчата-волонтери почали вже розбиратися в дитячому харчуванні і в сумішах – такі знання, звичайно, і їм стануть невдовзі в нагоді. Окрема подяка тим, хто працює на прийомі і сортуванні гуманітарної допомоги. Це робота, яка вимагає ретельної уваги й нелегкої фізичної праці. Багато прибульців висловлюють вдячність і навіть не завжди розуміють, що з ними працюють не професіонали, які приходять сюди на роботу, а волонтери. Велика вдячність керівнику координаційного центру ДНУ з надання психологічної та інших видів допомоги у роботі з вимушеними переселенцями та постраждалими від воєнних дій на Сході країни Зої Петрівні Бондаренко, яка дуже багато допомагає у багатьох питаннях, і, зокрема, в роботі з шпиталем та в координуванні дівчатами, адже щоб грамотно їх розподілити за напрямками, потрібно відчути внутрішній відгук людини до певної справи».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету