З любов’ю до наших захисників

Волонтери Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ ім. Олеся Гончара влаштували концерт для поранених бійців, що перебувають на лікуванні у військовому шпиталі.

На рахунку волонтерів ДНУ імені Олеся Гончара багато добрих справ, зроблених під час літніх канікул у військовому шпиталі та інших медичних установах, координаційному центрі для вимушених переселенців «Допомога Дніпра». До цього переліку додалася нова справа наших турботливих студентів-волонтерів.

Концерт був присвячений Дню міста Дніпропетровська. Ініціатори заходу списалися у соціальній мережі Фейсбук та запропонували цю прекрасну ідею й розпочали її реалізацію. Одним із організаторів була і наша викладач Бондаренко Зоя Петрівна – керівник Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ ім. Олеся Гончара.

Хочеться поділитися тим, що там відбувалося, та своїми враженнями від побаченого. О 15.30 ми потрапили на територію госпіталю. Перед нами заїхали 2 машини швидкої допомоги з новими пораненими бійцями, яких доправили із зони АТО: ... пробігли мурашки. Було страшно і лячно...

Сам концерт відбувався на території шпиталю, де зробили сцену і поставили стільці для військових. Було дуже багато виступаючих різного віку з різних освітніх закладів та музичних шкіл: хтось співав, танцював, читав вірші – усі такі талановиті! Просто неба лунали українські пісні, звучала музика і линув надривний спів під гітару…Бачу, як незвичайні глядачі на цьому святі – наші захисники – не стримуються й змахують сльозу… Так щемно… Дивитись на це без сліз теж не можна…

У підготовці та концерті взяли участь наші волонтери – студенти із факультету психології: Олександра Козак, Юлія Мелехіна, Ірина Веремейчик, Тетяна Андрійченко і Павло Булава, випускник нашого факультету, який вважає себе волонтером нашої організації і до цього часу, та його колега Анастасія Донченко. У кожному номері була часточка серця виконавця, його високе почуття патріотизму. Коли волонтерка Саша Козак читала вірш Сергія Острового «Лист Людині», стояла така напружена тиша, що, здавалось, ось-ось хтось не утримається і розплачеться, – така сила слова про сучасні події відчувалась! А Юлія Мелехіна так ніжно висловила свої почуття у поезії «Малює дівчинка війну…»., що хотілося голосно кричати: діти мають жити у мирі та злагоді! Павло Булава виконав під гітару музичні творі соло й у дуеті з Анастасією Донченко.

Протягом усього заходу поранені сходилися і сходилися на звуки музики. Звучали проникливі душевні пісні, щирість яких викликала схвилювання, на очах самодіяльних акторів і військових – сльози. Стримували їх, як тільки могли. Концерт вийшов дуже теплим, затишним і добре організованим.

Велика частина поранених – це молоді хлопці. Ми дивилися на них з гордістю, що в нашій країні є такі Герої. Прозвучало багато слів подяки, дякували кожному за все, що вони зробили і роблять. У госпіталі є так само ті, хто не зміг бути присутнім на заході: ті, хто ще лежать і ті, хто ще в реанімації. Їх друзі знімали на відео концерт, щоб потім показати товаришам. І ми ні про кого не забули, ми були в усіх відділеннях госпіталю і встигли з усіма поспілкуватися й сфотографуватися.

Діти вручили усім бійцям малюнки, листівки з написом «Лист солдату» – усього їх підготовлено 200, і жоден підпис не повторювався: діти НВК № 106, 141 такі слова дібрали, що ми дивувалися їхній ранній дорослості! А ще вручили невеликі пам’ятні подарунки, обереги, фенічки, сплетені дітьми й студентками, поповнювальні картки для мобільних телефонів, солодощі, домашню випічку. Усе це було підготовлено, зібрано і подаровано з великою любов’ю. Хотілося кожного бійця обійняти і ще раз подякувати! Вони на це заслуговують!

Концерт закінчився Гімном України, який співали всі: від малого до великого. Усі співали, поклавши руку на серце. Стояли й ті поранені, кому ще важко стояти. Зачепило нас те, що один з військових вийшов до мікрофона і сказав, що під час нашого концерту він зателефонував своїм однополчанам з АТО, які й досі на передовій, й вони кілька пісень прослухали разом з нами. Після концерту були фотографії на добру згадку, дехто хоче відправити світлини додому своїм рідним.

Фотографії роздрукували для всіх, хто просив. І наступного дня військові вже тримали їх у руках, яскраві і наповнені нашою теплотою згуртованості, єдності і любові. Ми сподіваємося, що наступний концерт буде для наших Героїв на честь Перемоги і на честь Миру над головою! Слава Україні! Героям Слава!

Дар’я Оніщенко,
волонтерка Центру соціальних ініціатив і волонтерства
ДНУ ім. Олеся Гончара,
студентка V курсу факультету психології