Павло Загребельний вважав, що «незалежність розуму - понад усе»

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла ІІІ Всеукраїнська наукова Загребельнівська конференція «Творчість Павла Загребельного в контексті української та світової літератури». Майже 60 років тому письменник став студентом нашого університету. Автор понад 30 унікальних художніх творів, один з найерудованіших письменників нашої доби, Герой України – він назавжди залишається в університеті, примножуючи його славу, ставши справжньою його гордістю.

До організації цікавого наукового форуму долучилися окрім кафедри української літератури Дніпропетровського національного університету, Інститут літератури імені Т. Шевченка НАН України та Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. Протягом двох днів науковці та письменники з Києва, Кіровограду, Кам’янець-Подільського, Львова, Луганська, Полтави, Запоріжжя та зарубіжжя (м. Тбілісі) обмінювалися досвідом сучасного прочитання й осмислення романів класика української літератури в контексті новітніх інтерпретативних методик. Зокрема, відомий український прозаїк Володимир Даниленко познайомив слухачів із власними спостереженнями над трансформацією імперських міфів у романі П. Загребельного «Я, Богдан». Дніпропетровська письменниця Леся Степовичка поділилася спогадами в есеї про зустрічі з «великим затворником», патріархом української літератури Павлом Загребельним: «Думка Павла Архиповича, бесіда з ним, порада завжди були надзвичайно цінними. Він не зображав із себе месію: інтелігентна простота – на відміну від багатющого авторського романного мовлення, у живих розмовах він був небагатослівним, фрази недовгі, вагомі, посутні і приправлені перчиком гумору. Стриманість – як ознака благородного аристократизму. Усе це разом творило рідкісну і насправді елітарну особистість».

Разом з деканом факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ, професором Іриною Поповою усі згадали життєві шляхи письменника: «Життєва дорога Павлу Загребельному судилася непроста. Дитинство – у звичайній селянські родині, напівголодна юність, обпалена війною молодість. У далекому 1946 році, першому повоєнному, Павло Загребельний прийшов до Дніпропетровського університету, і маючи очевидні нахили до точних наук, усе ж подав заяву на філологічний факультет. Вісім наступних років його життя, органічно пов’язаних з Дніпропетровськом та нашим вищим навчальним закладом, стали тим творчим трампліном, який підніс його у високості красного письменства. Тут, у нашому університеті він зустрів ту єдину красуню-філологиню, майбутню дружину Еллу Михайлівну, яку по-особливому називав «своєю надією і своїм порятунком». Грунтовна філологічна, класична освіта сприяла розкриттю його непересічного таланту і саме в стінах університету почав гартуватися його письменницький хист». Предметом гордості факультету є унікальна аудиторія імені Павла Загребельного, де зібрані унікальні речі, пов’язані з його людською долею.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, професор Валентин Іваненко: «Павло Загребельний – письменник всякчасний у трьох іпостасях: учора, сьогодні, завтра. Не занурюючись у глибинні пласти феномена Павла Загребельного як митця планетарного масштабу, бо це логічно і краще зроблять учасники конференції, скажу лише, що «формула успіху» Павла Загребельного дуже проста – це, насамперед, любов, помножена на щирість і талант. А ще, безперечно, виняткова й дивовижна працелюбність, про що свідчить його одержимість книгою, енциклопедичність знань, феноменальна пам'ять. Дуже влучно, як на мене, зауважив з цього приводу Анатолій Дімаров: «Жоден письменник не працював так самозречено, як Загребельний! До виснаження. Так працював лише Іван Франко». Учасників зібрання привітали також заступник начальника Управління освіти і науки дніпропетровської міської ради Віктор Горячев та голова Дніпропетровського відділення спілки письменників України Володимир Луценко. Віктор Горячев зауважив, що творчість Павла Загребельного є надбанням усього людства й такі конференції проходять, зокрема, і з тією метою, щоб навчитися створювати такі відносини у суспільстві, які ми зустрічаємо у творах письменника.

На пленарному засіданні виступали з доповідями доктори наук Сидір Кіраль, Олександр Галич, Ігор Павлюк, Василь Марко, Нінель Заверталюк. Гість із Тбілісі професор Мераб Бабухадія розповів про рецепцію творчості П. Загребельного в Грузії та особливості перекладів творів українського письменника грузинською мовою. Учасники й гості конференції ознайомилися із документальним фільмом про письменника і за його участі «Далекий, мов зоря, близький, як промінь сонця», створеним інформаційно-аналітичним агентством ДНУ та викладачами-україністами університету. Особливий настрій створила у конференційній залі вистава «Роксолана» за однойменним твором Павла Загребельного. Натхненним акторам студентського театру факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства «Відлуння» під керівництвом доцента кафедри української літератури Олександри Гонюк вдалося майстерно й колоритно відтворити літературні епізоди з життя сильної української жінки, яка змогла піднятися над усталеними стереотипами.

У фойє Палацу студентів ДНУ з нагоди конференції облаштували виставки книг «Голоси історії Павла Загребельного» наукова бібліотека ДНУ імені О. Гончара і місцева книгарня «ВІЗ» – «Скарби сучасної української літератури», студія народної вишивки університету «Оберіг» підготувала експозицію робіт студенток-майстринь.

Подібні наукові зібрання, які щораз вносять новизну в осягнення невичерпного й мудрого Загребельнівського світу, увічнюють світлу пам’ять видатного українського майстра слова.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету