Зв’язки мови і суспільства відображені у новому словнику

До Міжнародного дня рідної мови у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара презентували «Соціолінгвістичний словник». Для тих, хто цікавиться мовним життям, а саме відносинами мови і українського суспільства, це довідкове видання допоможе заглибитися у цю проблематику.

Восьмий рік на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ діє унікальний структурний підрозділ – Центр історії та розвитку української мови, де професіонали-ентузіасти створюють сприятливі умови для розвитку української мови в нашому університеті та регіоні. Кожен День рідної мови співробітники центру зустрічають виходом нової наукової праці, корисної і важливої для філологів. Ось і цього року фахівці-мовознавці презентували цікаве наукове видання, як вони відзначають, одне з перших такого типу в Україні, – «Соціолінгвістичний словник». Його автори – співробітники Центру історії та розвитку української мови, кандидати філологічних наук, доценти Наталя Голікова та Валерія Корольова.

Наталя Голікова розповіла про важливість словника та про те, як він створювався: «Хочеться звернути увагу на те, що наша праця дуже важлива для вітчизняної соціолінгвістики. Звичайно, взаємостосунки мови і суспільства мають глибоке коріння. Але сама наука «соціолінгвістика» почала розвиватися лише у другій половині XX століття. У контексті новітнього мовознавства значущість соціолінгвістики надзвичайна, оскільки вона дала поштовх багатьом маргінальним наукам. Скажімо, сьогодні дуже важливим напрямом у лінгвістиці є антропоцентризм. Соціолінгвістика – одна з перших наук, яка приділила увагу таким поняттям як «мова і нація», «мова і держава», «мова і культура», «мова і людина». І антропоцентризм – саме те, що допомагає повернути до мовної системи людину, адже тривалий час мовознавство розглядало лише мовну систему – людина залишалася ніби осторонь. Тому ми намагалися зібрати найнеобхідніші терміни, які уже закріпилися у соціолінгвістиці. У нашому словнику можна знайти також закони, які стосуються розвитку української мови та мов інших країн світу».

Незважаючи на те, що деяка практика укладання подібних словників уже є у слов’янському світі, на думку авторів, цього зовсім недостатньо. Для них було важливо в процесі збирання термінів і їх тлумачення звернути увагу на те, як саме наші вітчизняні дослідники тлумачать ті чи інші поняття. «Звичайно, ми готували цю працю, передусім для студентів, для тих, хто вивчає соціолінгвістику. Це довідкове видання ще довго служитиме у нашому університеті, допоможе студентам при іспиті з соціолінгвістики, а також допоможе усім небайдужим громадянам розібратися в питаннях життя, передусім, української мови» – сказала Наталя Сергіївна Голікова.

Валерія Корольова пригадала слова французького прозаїка Анатоля Франса про те, що словник – це всесвіт в алфавітному порядку. Валерія Володимирівна зауважила, що працюючи над «Соціолінгвістичним словником», його автори враховували постійну змінюваність соціолінгвістики, залежність її від часу. Тож певні соціолінгвістичні терміни переосмислювалися відповідно до українських мовних і соціальних реалій.

У цей день багато говорили про те, яке велике значення загалом має слово у житті кожного з нас. Декан факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Ірина Попова наголосила, що День рідної мови відзначають, без перебільшення, усі земляни: «Сьогодні не можна не говорити про те, якого великого значення надають рідному слову як унікальному явищу об’єктивного світу прогресивні держави. Я хочу нагадати лише кілька мовних фактів. У Франції ще у XVIII столітті половина французів не знала своєї рідної мови. А протягом XIX століття держава зробила все, щоб французька мова розвивалася і стала дуже важливим консолідуючим чинником суспільства. Індія – багатонаціональна держава, у якій офіційна мова – англійська. Але останні роки ця країна робить усе для того, щоб єдиною мовою на великій території багатонаціональної держави стала хінді. На моє глибоке переконання, зміниться покоління – і українська мова також буде рідною для будь-якого громадянина будь-якої національності, який проживає в Україні. Слово – це феноменальне унікальне явище, у якому закодована і думка, і почуття. Я думаю, сьогодні нам, українцям, доречно буде пригадати вислів нашої письменниці Ірини Вільде: «Є два слова, які б я хотіла викинути з усіх словників в усіх мовах – це слова «смерть» і «запізно». Ми згадуємо людей, які загинули на Майдані, які відстоювали наш європейський вибір, майбутнє нашої культури, духовності, нашого українського слова. Ми всі хочемо, щоб у нашій країні нарешті настав мир і щоб слово «смерть» ми забували».

Вихід словника – подія у філологічному житті. Така тривала наукова праця, яка потребує значних зусиль і знань, безумовно, залишить слід у вітчизняній лексикографії, переконані університетські мовознавці.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету