В ДНУ обговорили особливості світової політики м’якої сили

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася лекція голови правління Центру досліджень політики Східної Європи (Рига, Латвія) Андіса Кудорса на тему: «Латвія між глобальними центрами м’якої сили». Захід проведений за сприяння Посольства Латвійської республіки в Україні в рамках комунікаційної програми головування Латвії в Раді Європейського Союзу.

На початку зустрічі представники латвійського посольства зазначили, що на теренах України вже відвідали Київ та Харків. «Цього року, як ви знаєте, Латвія головує у Раді Європейського Союзу – це велика честь для нас, а також чудова нагода провести активну програму публічної дипломатії. Тож сьогодні ми завітали й у Дніпропетровськ – місто, з яким у нас вже склалися гарні контакти. Ми дуже раді, що можемо привезти вам частинку Латвії і нашу думку, яка, сподіваємося, вам допоможе. В той же час ми хотіли би повчитися дечому й у вас, тому чекаємо плідного спілкування», – відзначили гості.

Далі перед студентами факультетів міжнародної економіки, історичного та факультету суспільних наук та міжнародних відносин ДНУ виступив Андіс Кудорс – фулбрайтський стипендіат, випускник Латвійського університету, магістр політичних наук. З 2006 року працює експертом, головою правління Центру досліджень політики Східної Європи. Очолював робочу групу з питань політики сусідства Європейського Союзу. Також є лектором в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона. Є автором таких наукових праць, як: «Соціальна пам'ять та ідентичність етнічних росіян в Латвії», «Російська м’яка сила та невійськовий вплив», «Розуміння Росією публічної дипломатії: між м’якою силою та маніпуляцією», «Інформаційна кампанія Росії проти України» та інші.

До уваги дніпропетровських студентів пан А. Кудорс представив лекцію на пояснення популярної у сучасній дипломатії концепції м’якої сили і особливостей її застосування такими центрами світової політики, як Брюссель, Вашингтон та Москва, проаналізувавши й місце Латвії серед них.

Студентам ДНУ було цікаво більше дізнатися про феномен м’якої сили як одного з дієвих засобів досягнення успіху в світовій політиці загалом (його ресурси та інструменти), так і про особливості його застосування у різних країнах – Сполучених Штатах Америки, Російській Федерації та державах Європейського Союзу, зокрема.

Проте особливу увагу українських студентів Андіс Кудорс привернув, аналізуючи зміни в одному з гуманітарних вимірів зовнішньої політики Росії. Так, говорячи про сферу російської публічної дипломатії в балтійських країнах та країнах СНД, латвійський експерт відзначає утвердження концепції «російського світу», що активно поширюється за межі Росії. «У російській зовнішній політиці нині спостерігається пропаганда особливої інтерпретації власної історії та історії інших країн. Зокрема, використовуються відкриті (незавершені) наративи в оцінці подій Другої світової війни (культивується образ Росії як переможця), створюються емоційні міфи, що викликають у значної частини населення Росії бажання відновити частину «історичної території» Російської імперії (окупація і анексія Криму), а одним із інструментів стратегічної комунікації цієї держави став пошук ворога в сусідніх країнах. Усе це свідчить про поступове відходження від концепції м’якої сили та посилення домінантних амбіцій в регіональній політиці Росії, намаганнях створити певний наднаціональний простір, що, безумовно, не може не хвилювати сусідні країни, де проживає багато росіян», – підкреслив латвійський експерт. У цьому зв’язку серед викликів латвійського суспільства, за словами пана Кудорса, постає помітна лінія зміцнення позицій російської мови та культури (зокрема й через мовлення російських каналів), розвиток релігійної дипломатії та проведення так званої «політики співвітчизників» для росіян, що, безумовно, гальмує згуртування полінаціонального суспільства Латвії.

Наостанок студенти Дніпропетровського національного університету змогли вільно поспілкуватися з латвійським фахівцем, поставивши йому найбільш хвилюючі питання. Наприклад, студентство ДНУ активно цікавилося контентом російськомовних ЗМІ у Латвії, оцінкою трагічних подій в Україні й рівнем підтримки латвійцями російської воєнної активності у нашій країні, засобами протидії російській пропаганді у Латвії, персональними санкціями Латвії щодо окремих російських громадян тощо.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету