Інноваційні процеси у сучасних слов’янських мовах актуальні для мовознавців

Кафедра загального та слов’янського мовознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара провела VІІ Міжнародну наукову конференцію «Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах».

У завдання конференції входив багатовекторний аналіз проявів інноваційних процесів та самих процесів, що відбуваються на різних рівнях сучасних слов’янських мов, з’ясування причин і витоків цих процесів, визначення можливих напрямків їх подальшого розвитку.

Проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, професор Валентин Іваненко, вітаючи учасників конференції, зазначив: «Наука, звичайно, не стоїть на місці, й особливо гостро лінгвісти відчувають це в останнє десятиліття, коли відбуваються суттєві зміни як у мовній політиці багатьох країн, так і в функціональній системі самих слов’янських мов. Відповідні зміни треба осмислювати й брати під контроль там, де це можливо і де це буде сприяти національним інтересам слов’янських держав, зростанню лінгвістичної та загальної культури їх народів».

Кафедра загального та слов’янського мовознавства, що організувала форум, одна з найстаріших в університеті. Викладацька та науково-дослідницька робота цієї кафедри спрямована на сучасні слов’янські мови – українську, польську, болгарську, словацьку та російську. Норма діяльності цієї кафедри з моменту її заснування – це пошуки незнаного, оригінальність концептуальних побудов й незмінно значущі результати наукових розвідок. Фундаторами цієї норми були Олександр Пешковський, Олег Трубачов, Євген Отін та інші видатні вітчизняні лінгвісти. Сьогодні славістику в університеті представляють чотирнадцять докторів наук, в тому числі, дев’ять лінгвістів. За кожним з них – наукова школа, десятки наукових публікацій, що знайшли гідну оцінку наукової громадськості не лише України, а й інших країн. Варто відзначити, що велику роль у цьому відіграють постійні контакти вчених університету практично з усіма університетами країни.

Загалом, у заході взяли участь представники понад 35 вищих навчальних закладів із 22 міст України (Київ, Дніпропетровськ, Артемівськ, Бердянськ, Вінниця, Запоріжжя, Коломия, Кривий Ріг, Львів, Луцьк, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Чернівці та ін.), 7 вищих навчальних закладів із Росії (Москва, Кемерово, Нижній Новгород, Рязань, Сєвєродвинськ, Челябінськ), аспірант з Китаю (м. Харбин). Учасниками конференції, крім викладачів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, також були викладачі мовних кафедр 5 ВНЗ Дніпропетровська.

Під час наукового форуму працювало п’ять секцій: «Інноваційні процеси й особливості функціонування мови на рубежі ХХ–ХХI ст.», «Контекстні прояви лексико-граматичних інновацій у текстах та дискурсах різних сфер комунікації (масової, спеціальної, художньої, розмовної)»; «Лексико-граматичні інновації в аспекті лінгвокультурології, когнітивістики та етнолінгвістики»; «Лексико-граматичні інновації в аспекті ономасіології, дериватології, лінгвостилістики» та «Лексико-граматичні інновації в аспекті прикладної лінгвістики, перекладознавства, практики викладання слов’янських мов».

На пленарному засіданні свої наукові розвідки представили такі відомі українські вчені, як: І. О. Голубовська, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка («Новотвори сучасних мов: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти»); Л. О. Кудрявцева, Президент УАВРМЛ, член Президії МАВРМЛ, доктор філологічних наук, професор кафедри російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка («Медиалингвистика и медиаобразование в подготовке филолога»); Н. В. Кондратенко, доктор філолологічних наук, доцент, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова («Лексико-граматичні інновації в українському політичному мовленні поч. ХХІ ст.: загальні тенденції»); Ю. О. Шепель, доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу і лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара («Основные тенденции развития современной дериватологии с позиции когнитивизма») та інші.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету