Зірки стають ближче

Напередодні Дня космонавтики у Дніпропетровську – визнаному центрі українського ракетобудування – відбулася Десята, ювілейна міжнародна молодіжна науково-практична конференція „Людина і космос”.

Організаторами виступили головні підприємства ракетно-космічної галузі України. Конференція проходила на базі Національного центру аерокосмічної освіти молоді України ім. А.М.Макарова та Дніпропетровського національного університету за участю Державного конструкторського бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля, ДП "ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", а також за підтримки Національного космічного агентства України, Національної Академії наук України, Міністерства освіти і науки України та інших підприємств і організацій. У роботі конференції взяли участь студенти, аспіранти, а також провідні вчені і фахівці різних галузей науки і техніки, чия діяльність пов'язана з ракетно-космічною технікою і космічними дослідженнями. Тези доповідей надіслали близько 600 учасників з України та зарубіжжя.

На урочистому відкритті наукового форуму було зачитано вітання президента Національної Академії наук України Б.Є. Патона. До речі, він неодноразово був присутнім на попередніх конференціях. Плідної роботи побажав учасникам ректор Дніпропетровського національного університету Микола Поляков. Микола Вікторович підкреслив важливість проведення наукового форуму такого високого рівня для підготовки молодих кадрів аерокосмічної галузі, виховання майбутніх вчених і фахівців. Відзначив вагомий внесок вчених університету в організації та проведенні конференції. Більшість координаторів секцій професори і доценти ДНУ, секції очолюють фахівці с фізико-технічного, хімічного, фізичного, біолого-екологічного факультетів, факультету міжнародної економіки та інших. „Ми щиро раді за молодь, яка зможе відчути свято творчої наукової роботи на цій зустрічі, узнає багато нового та цікавого в спілкуванні з досвідченими фахівцями,” – закінчив свій виступ Микола Вікторович.

Робота конференції тривала три дні. Вона проходила у 23 секціях, які охоплювали всі напрями науки про космос та його дослідження за допомогою літальних апаратів і ракетобудування. Серед них:

• глобальні сценарії освоєння космосу;
• економіка та комерціалізація космічної діяльності;
• нанотехнології та наноматеріали;
• дистанційний моніторинг Землі;
• нетрадиційні ідеї та проекти;
• екологія, космічна біомедицина і психологія та багато інших.

Головною метою проведення перших конференцій було виявлення, об'єднання та підтримка обдарованої молоді, розвиток у студентів, аспірантів і молодих вчених інтересу до дослідницької діяльності в області космонавтики, космічної освіти; сприяння подальшому впровадженню результатів наукових досліджень молоді в конструкторські та технологічні розробки, розвиток системи підготовки фахівців аерокосмічної галузі; ефективна реалізація державної політики у сфері ракетно-космічного виробництва в умовах ринкових перетворень, використання національної космічної інфраструктури для виконання Державної програми аерокосмічної освіти молоді України.

Під час роботи останньої конференції була розглянута велика кількість нових і перспективних науково обґрунтованих пропозицій на основі проведених молоддю теоретичних та експериментальних досліджень. Всього було заслухано 326 доповідей, в обговорюванні яких взяли участь 412 учасників і гостей конференції.

Найкращі доповіді координатори кожної секції пропонували до нагородження. На закритті форуму переможці отримали почесні грамоти і дипломи, а також рекомендації до публікації своїх наукових робіт у „Віснику ДНУ. Ракетно-космічна техніка”. Серед 87 учасників, нагороджених дипломами за кращі доповіді, 37 з ДНУ, а з 53, рекомендованих до друку, 19 робіт учасників університету.

Заступник з наукової роботи головного директора Національного центру аерокосмічної освіти молоді України, доцент фізико-технічного факультету ДНУ Олексій Кулик в бесіді з нами підкреслив, що успішне проведення конференції стало можливим завдяки великій організаторській підтримці адміністрації ДНУ і всебічної науково-методичної роботі співробітників підприємств – організаторів зустрічі:

- Ідея заходу народилася у 1998 році саме у Центрі аерокосмічної освіти молоді, - зауважив О.Кулик. - Крім навчальних процесів, які ми проводимо на базі Центру, в нашому університеті, в Харківському авіаційному інституті та інших ВНЗ, дозріла необхідність в науковому заході, який дозволив би юнацтву з різних куточків країни зустрічатися, обмінюватися думками, вести дискусії та таке інше.

І ось у 1999 році ми зробили першу спробу для цього та організували й провели першу, тоді ще всеукраїнську, молодіжну науково-практичну конференцію „Людина та космос”. Чому тільки українську? Тому що на той час завданням було пропагувати знання про космос та ракетно-космічну техніку на території саме України. Географія була лише українська – від Ужгороду до Донецька. Але вже тоді неабиякий інтерес до нашої зустрічі виявили Росія та Білорусь. Потроху географія учасників наступних конференцій почала поширюватися. Незабаром приєднався Казахстан, а потім і країни Західної Європи - Німеччина, Франція, Велика Британія, Бельгія, тобто ті країни Євросоюзу, де існує розвинена космічна галузь.

Головним завданням конференції, яке ми намагаємося виконати, є створення молодим вченим - аспірантам, магістрам, студентам, взагалі всім тим молодим людям, що займаються науковою діяльністю (а дуже багато таких, хто самостійно досліджує різні питання нашої тематики), - можливості заявити про себе, про свою роботу. З одного боку, показати себе широкому колу наукової громадськості, а з іншого – встановити зв’язок у ланцюжку підготовки фахівців від школи до кінцевого споживача, тобто підприємства, зокрема, ЮМЗ, КБ „Південне” та інших підприємств галузі. Ці завдання успішно вирішуються на нашій конференції.

Хочу додати, що з усіх 23 наукових напрямів в 16 координаторами є співробітники різних факультетів ДНУ. Це такі видатні вчені університету, як Євген Джур (голова оргкомітету конференції), Руслан Тутік, Анатолій Травлєєв, Елеонора Носенко та багато інших. Велика подяка за підтримку та допомогу ректорату університету в особі ректора Миколи Полякова та проректора з науки Миколи Дроня. Сподіваюсь, що ми разом підготуємо та проведемо ще не одну ювілейну конференцію.

Цього року оргкомітетом конференції отримано рекордну кількість заявок для участі – 572. Суттєво розширилась і географія учасників. Це свідчить про те, що ідея проведення такої молодіжної конференції цілком себе виправдала і дає дуже позитивні практичні результати завдяки допитливості та наполегливості нашої молоді.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету