Космічні тенденції XXI століття

Унікальна можливість обговорити найсучасніші перспективні розробки ракетно-космічних технологій та проблеми використання космічного простору в інтересах людства випала учасникам п’ятої Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне і майбутнє», що 19-21 травня проходить у Палаці студентів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Серед актуальних напрацювань, що обговорювали вчені з України, США, Великої Британії, Бельгії, Швейцарії, Франції, Італії, Греції, Литви, Білорусі, Казахстану та інших країн – створення антиастероїдного захисту Землі та видалення радіоактивних відходів у космос; прогнозування землетрусів; сучасні тенденції розвитку світового ринку пускових послуг; наземні комплекси та стартові обладнання; космічні місії і технології, пов’язані з зі збором інформації про Землю і її навколишнє середовище; сучасні і перспективні системи навігації; технічні рішення, які використовуються для створення сучасних рідинних, твердопаливних, гібридних та електричних ракетних двигун них установок, які застосовуються в одноразових і багаторазових ракетах-носіях і космічних апаратах; нанотехнології в ракетно-космічній техніці; дослідження космічного простору та міжнародна співпраця; методики і перспективи космічної освіти молоді; інноваційні технології і винаходи.

Традиційні організатори заходу – державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне», Державне космічне агентство України, Українське відділення Міжнародної Академії Астронавтики, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара.

«Приємно відзначити, що вже вп’яте у якості майданчика для проведення такого престижного міжнародного форуму вибраний саме університетський Палац студентів, адже фізико-технічний факультет ДНУ протягом 60-ти років виступає потужною ланкою у системі підготовки кадрів, розробки і виробництва ракетно-космічної техніки, – наголосив ректор, член-кореспондент НАНУ Микола Поляков. – Дніпропетровськ – не лише потужний світовий центр з виробництва ракетно-космічних систем і апаратів, але й справжня кузня наукових та інженерно-технічних кадрів. У нашому місті в семи вищих навчальних закладах і низці сучасних коледжів готуються фахівці з багатьох технічних напрямків. Для них нинішня конференція – унікальна нагода дізнатися про сучасні напрямки досліджень у галузі космічних технологій та освоєння всесвіту, спробувати зіставити власні наукові інтереси зі світовими тенденціями, поспілкуватися зі справжніми світилами науки».

Під час наукового форуму працювали такі секції: сучасні і перспективні ракетно-космічні комплекси, ракети-носії, їх компоненти і системи; сучасні і майбутні космічні супутникові системи; перспективні ракетні двигуни і енергетичні установки; матеріали і технології; космос для людства.

Заступник генерального конструктора КБ «Південне» Олександр Макаров, голова секції «Сучасні і майбутні космічні супутникові системи» розповів, що у його секції представлено 40 доповідей з 5 країн, присвячених програмному створенню супутників, їх експлуатації та дослідженням. «КБ «Південне» займалося і займається дистанційним супутниковим зондуванням Землі і науковими програмами. Представники ДНУ також будуть доповідати про це. Зараз виконується програма з визначення передвісників землетрусів, цього року вона завершується. Готується до запуску супутник-мікродатчик, з ним проведені чотирнадцять експериментів: сім наукових та сім технологічних. Наукові спрямовані на створення та розвиток прикладної частини супутників, а технологічні – це нові датчики, нові пристрої, нові системи. Усі ці напрямки охоплює конференція. Сподіваємося, що нам вдасться вийти на новий рівень».

Микола Гришин, аспірант ДНУ, співробітник КБ «Південне» представив результати дослідження з числового моделювання надзвукового обтікання ракет-носіїв «Зеніт-2SLB»: «У цьому дослідженні мені вдалося здійснити розрахунок трьохвимірного моделювання надзвукового обтікання ракети-носія. Було розв’язане трьохвимірне рівняння на льоту, яке є одним з найскладніших рівнянь. Отримані результати ми порівняли з реальними експериментами, які були зроблені для цієї ракети-носія. Власне, ми цим і займаємося – застосовуємо найсучасніші методи розрахунків і доводимо їх правильність експериментально. Отримання такого рівняння трьохвимірного моделювання для надзвукового обтікання є гарним інструментом для проектування найсучасніших літальних апаратів».

Видатний український астроном, член-кореспондент НАН України Клим Чурюмов продемонстрував зменшену у 40 000 разів копію відкритої ним та Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у 1969 році короткоперіодичної комети з періодом обертання 6,6 року. У 2014 році серед багатьох досягнень людства перше місце отримала саме комета Чурюмова-Герасименко. Вчений розповів історію відкриття комети та про унікальні дослідження, які проводилися на її ядрі. У 2004 році Європейським космічним агентством був запущений космічний апарат «Розетта» для дослідження комети Чурюмова-Герасименко. «Ми були дуже раді, що вибрали саме на нашу комету, адже як говорив один скептик, комет у Сонячній системі, як риб в океані, трильйони. Із усіх періодичних комет, які теоретично підходили для дослідження, у нашої виявилася унікальна орбіта, – відзначив Клим Чурюмов. – У 2004 році Земля проходила через площини орбіти, тому вирішили космічний апарат запустити до комети Чурюмова-Герасименко так, щоб досягти її біля Юпітера. Все було дуже точно розраховано до найменших дрібниць: якби помилилися на кілька кілометрів, могли б не потрапити на ядро комети. Це тріумф небесної механіки. Вперше в історії людства космічний літальний апарат сів на ядро комети, було детально визначено його рельєф, структуру комети, зроблено низку відкриттів та унікальних фотографій».

Як відзначив генеральний конструктор – Генеральний директор ДП «КБ «Південне» Олександр Дегтярьов, присутність на цьому форумі представників наукової еліти світового космічного співтовариства сприймається як свідчення високої оцінки досягнень нашої країни в галузі освоєння космічного простору у мирних цілях: «Конференція – гарний привід для того, щоб не лише оглянутися на шлях, пройдений космічними державами, але й привід замислитися над тим, у якому напрямку будуть рухатися технічні розробки, пов’язані з освоєнням космосу і глобальними космічними проблемами, над тим, які тенденції переважатимуть у політиці країн, які мають космічний потенціал або зацікавлені в його створені. Увесь міжнародний досвід космічної діяльності підтверджує необхідність бережного і відповідального підходу до освоєння космосу. Спільними зусиллями ми зобов’язані зберегти його мирним і безпечним і для себе, і для майбутніх поколінь».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету