Вистава для університету

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Т.Шевченка запросив студентів та викладачів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара на виставу Марка Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть».

Традицію проводити такі зустрічі запропонував ректор університету Микола Поляков кілька років тому. Відтоді щорічно спеціально для університету майстри театру готують прем’єру певної вистави. Цьогоріч у драмі, поставленій народною артисткою України Лідією Кушковою, грали заслужений артист України Володимир Бережницький (поміщик Воронов), заслужена артистка України Оксана Петровська (Наталя Семенівна, дружина Воронова), Василь Петрушко (Борис), Сергій Винокуров (Горнов, студент-агроном), народний артист України Михайло Чернявський (Антон Завада, в минулому кріпосний), Вероніка Голованьова (Оксана), Ярослав Безкоровайний (Степан Кугут), Дмитро Прищепо (Охрім), Сергій Гордельянов (Гордій Поваренко), Світлана Сушко (Текля), Галина Самара (Катря), Аліна Чорнодуб (Анна Ізмайлова).

Студенти з цікавістю спостерігали за мелодрамою, що розгорталася на сцені: співчували драматичним стосункам простої дівчини Оксани та панича Бориса, сміялися з комічних сцен спілкування українських парубків та дівчат, засуджували багатіїв. Цікавим і пізнавальним було для глядачів реалістичне відображення українського побуту XIX століття.

Після вистави декан факультету української філології та мистецтвознавства, професор Ірина Попова звернулася від імені усього університетського колективу до акторів і поділилася враженнями від прекрасного дійства: «І університет, і театр носять імена видатних синів України – Олеся Гончара і Тараса Шевченка. І університет, і театр – це духовні території, де панує аура добротворення. Ми сьогодні побачили прекрасне, оригінальне, нове прочитання української класики. П’єса «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» – твір, над яким Марко Кропивницький працював усе життя. Проблеми українського державотворення підтримував словом, – відзначила Ірина Степанівна. – Ми вдячні колективу театру за подароване нам свято творчості й духовності. Вважаю, що ця вистава є ще однією сходинкою у вашій професійній майстерності».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету