Усе про інформацію в одній лекції

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара вдруге зібралися учасники Інтелектуального клубу «Універсум». Предметом обговорення стала одна з найактуальніших тем сучасності – «Інформація, інформаційні обміни та інформаційні війни в умовах глобалізації».

З оглядовою лекцією виступив декан факультету систем і засобів масової комунікації, доктор філологічних наук, професор, заслужений журналіст України Володимир Дмитрович Демченко. Тема передбачала окреслення і обговорення таких питань: передумови виникнення та особливості існування інформаційного суспільства як соціокультурного виміру сучасних глобалізаційних процесів, інформаційний обмін в горизонті становлення комунікативної парадигми мислення, феномен консцієнтальної зброї, специфіка інформаційних війн, їх гібридний, некласичний характер.

Володимир Дмитрович Демченко навів кілька наукових визначень поняття «інформація» та поняття «комунікації» як передачі відомостей, тісно пов’язаного з інформацією. «Інформація існує у наших відчуттях, сама по собі вона нічого не важить і оживає лише тоді, коли ми її передаємо. Вона є виключно соціальним феноменом», – зазначив Володимир Демченко.

Лектор коротко звернувся до історичного екскурсу з розвитку преси. Зокрема, нагадав, що перша згадка про інформацію зустрічається в Євангелії від Іоанна, а саме «Спочатку було Слово», тобто вважається, що за словом «ховається» саме інформація. Важливим етапом у становленні інформаційного суспільства була ера Гутенберга, яка розпочалася після винаходу друкарського станка і значно спростила розповсюдження інформації. Перша газета видавалася в одній з італійських республік – Генуї і була лише інформативною. З 1920 року після виходу першої радіопрограми розпочалася ера аудіовізуальних засобів масової комунікації, яка відрізняється тим, що має великий вплив на підсвідомість. «З цього приводу відомим є вислів гуру комунікативістики, канадського вченого Маршала Маклюена про те, що поява телебачення перетворила світ на глобальне телевізійне село, – наголосив Володимир Дмитрович. – Відомо ж, наприклад, що фінал передостаннього чемпіонату світу з футболу переглянули п’ять мільярдів людей. Телебачення передбачає уніфікацію смаків і призводить до глобального відчуття, нівелювання культури та національної ідентифікації. Цю ситуацію ще більше загострив Інтернет, який демократизував здобуття інформації та сприяв створенню мережевого суспільства».

Володимир Демченко говорив про те, що великий вплив інформації призводить до того, що сьогодні називають інформаційними війнами, адже інформація є могутнім важелем, який може впливати, дезінформувати, приручати, виструнчувати в шеренгу та багато іншого. «Сам термін «інформаційна війна» почали використовувати в документах НАТО, – повідомив лектор. – Хоча пресу у своїх цілях використовували і Наполеон III, і Бісмарк, який витрачав шалені кошти на підкуп преси в інших країнах для створення позитивного іміджу Німеччини. Вперше преса виступила організатором не лише інформаційної війни, а й війни справжньої під час американо-іспанської війни за Кубу. Сьогодні фахівці вважають, що Німеччина програла Першу світову війну, бо пізно підключилася до інформаційної війни. Тому пізніше нацистський режим, враховуючи помилки попередників, створив могутню пропагандистську машину, творцем якої був Геббельс. Він сформулював тезу, яка й досі активно застосовується піарниками: маленька брехня завжди викликає підозри, а у велику брехню вірять стовідсотково. Досвід людства свідчить, що першою на війні помирає правда».

Торкаючись теми інформаційної війни між Росією та Україною і чому ми поки що не перемагаємо, лектор навів слова видатного англійського політика Вінстона Черчілля: «У Великобританії немає постійних друзів чи ворогів. У Великобританії є національні інтереси». Тож і українці, на переконання Володимира Демченка, повинні подбати про свої національні інтереси. «Путін сьогодні виступив консолідатором для нас. Але ми об’єдналися, не маючи спільних святинь. Ці спільні святині нам ще належить набути», – у цьому наша проблема, вважає Володимир Дмитрович.

Учасники клубу «Універсум» запитали поради у Володимира Демченка, як працювати з інформацією та як не «втопитися» в інформаційному просторі. Володимир Дмитрович рекомендує працювати кожному з тим, що йому цікаво та, намагаючись осягнути, що відбувається, користуватися різними джерелами.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету