Філософія як наука про майбутнє

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла Міжнародна наукова конференція «Глобальні проблеми сучасності у контексті історико-філософського знання». Захід присвячений 95-річчю кафедри філософії ДНУ та 200-річчю Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

Наукове зібрання вітальним словом відкрив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, доктор історичних наук, професор В. В. Іваненко, який підкреслив місце та роль філософії у сучасному глобальному світі. «Вибір теми конференції є переконливим доказом того, що сучасні вчені-філософи, спираючись на мудрий досвід минулого, докладають чимало зусиль для пошуку оптимальних шляхів виходу із складних ситуацій, формування нових поглядів на майбутнє світової цивілізації, артикуляції реальних контурів майбутньої нової України як розвинутої і процвітаючої країни світу, – відзначив Валентин Васильович. – І хоча деякі філософи та вчені XX століття, такі зокрема, як Шпенглер, Тойнбі, Фукуяма пророчили надпохмуре майбутнє нинішній цивілізації, наголошуючи, що супертехнократичне навантаження сучасного світу може мати серйозні негативні наслідки для духовного і екологічного клімату нашої планети, тим не менш, завжди є надія, що запанує зрештою здоровий глузд, що науково-філософське товариство вчених знайде ключі для подолання глобальної кризи й тих викликів, які характеризують непрості соціальні процеси сьогодення».

Учасників конференції привітали завідувач кафедри філософії ДНУ, професор В. Б. Окороков; завідувач кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», професор Є. Р. Борінштейн; начальник управління науки, вищої та професійно-технічної освіти Дніпропетровської облдержадміністрації Л. А. Кравченко. Декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин, професор О. С. Токовенко відзначив високий статус конференції, що зібрала більше 100 учасників з 8 країн (США, Китай, Ізраїль, Словенія, Чеська республіка, Іран, В’єтнам) та з багатьох міст України (Києва, Одеси, Харкова, Львова, Вінниці, Полтави, Сєверодонецька, Дрогобича, Тернополя, Луцька, Кривого Рога, Івано-Франківська, Слов’янська, Переяслава-Хмельницького). Варто відзначити, що учасниками конференції стали понад 30 докторів наук.

Професор О.І. Хома (Вінниця) у доповіді «Скептичні елементи Декартової медитації» розповів, що сучасне розуміння філософії Декарта пов’язане з відмовою від численних стереотипів відносно особистості і концепції французького мислителя. О.І. Хома висловив думку про необхідність радикальної перебудови викладання історії філософії на філософських відділеннях університетів, зокрема, зазначив про необхідність проблематизації розуміння і викладання концепції кожного філософа, що розглядається в академічних курсах.

Доповіді на пленарному засіданні проходили за двома напрямками – історико-філософським та соціально-філософським. Перший представили професор С.Г. Секундант (Одеса), який позначив головні ідеї синтетичної філософії Г.В. Ляйбніца у контексті протиріч епохи становлення філософії Нового часу (від Декарта і Тетенса до Рейнгольда та Канта); професор Я.В. Шрамко (Кривий Ріг),який спробував у сучасному контексті знайти місце філософській системі Хр. Вольфа; доцент Т.Д. Суходуб (Київ), яка висвітлила сучасні загальнокультурні універсалії через призму творчості Достоєвського; професор О.М. Єременко (Лисичанськ) виступив проти наділення Великого інквізитора Достоєвського рисами надлюдини; професор В.В. Кузьменко (Дніпропетровськ), який розтлумачив роль правової антропології у контексті онтологічних засад творчості Ф. М. Достоєвского та Л. І. Петражицького.

Соціально-філософський напрямок конференції представили Є.Р.Борінштейн (Одеса), який вказав на протиріччя поняття «толерантність» у сучасній філософії і культурі; професор В. Ю. Попов (Вінниця) розглянув підґрунтя для становлення фашизму через механізми влади у філософській концепції О. Дугіна; професор В.І. Палагута (Дніпропетровськ) розглянув мікромоделі і макроліфти дискурсивних практик влади; професор О.Є. Висоцька (Дніпропетровськ) говорила про роль «медіа» у сучасному постмодерному суспільстві та ін.

Під час секційних засідань науковці обговорювали значущість історії філософії у формуванні сучасних поглядів на філософію, роль філософії у сучасному глобальному світі.

Підводячи підсумки конференції, завідувач кафедри філософії ДНУ, професор В.Б. Окороков наголосив на провідній ролі філософії як науки про майбутнє у становленні сучасного глобального світу та необхідності формування умов для розширення гуманітарного знання у сучасній технічній цивілізації, яка іноді забуває про істинні потреби та сенс існування самої людини й заміняє загальнолюдські цінності частково науковими.

Кафедра філософії
ДНУ ім. О.Гончара