Погляди вітчизняних і німецьких науковців на становлення громадянського суспільства в Україні

У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася Німецько-українська школа «Від Homo Sovieticus до громадянина: виміри суспільних змін в Україні» за участю науковців із вищих навчальних закладів Регенсбурга, Мюнхена, Пассау, Києва, Дніпра, Одеси та Чернівців.

Зокрема, на відкриття заходу в Дніпрі завітали німецькі науковці: професори Катрін Бьок і Томас Вюнш, доктори Міріам Фрей і Ксенія Гайкова, а також начальник відділу міжнародних зв’язків Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Сергій Луканюк, декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара Олександр Токовенко. Вітаючи учасників конференції ректор ДНУ Микола Поляков, відзначив важливу й натхненну роботу вітчизняних і закордонних дослідників: «У руслі всіх змін та динамічних подій, які сьогодні переживає Україна на своєму шляху до глибокої інтеграції в європейську спільноту, тема Школи є надзвичайно актуальною. Адже тут обговорюються основні виміри утвердження в українському суспільстві цінностей, що складають основу поняття «громадянин». Переконаний, що рівень громадянськості, насамперед, залежить від освіченості населення. Саме тому такі заходи набувають неабиякого значення з точки зору свого освітнього і просвітницького результату. Значущим також є те, що сесії Школи проходять у двох українських містах – Чернівці та Дніпро, які представляють географічно різні частини країни. Наш університет завжди підтримував освітні ініціативи своїх колег і партнерів, тому я вірю, що подібні заходи отримають продовження і в майбутньому. Я вдячний колегам за інтерес до нашого міста й університету. Бажаю вам успіхів та натхнення на подальші дослідження!» – сказав Микола Вікторович.

Так, протягом двох днів роботи форуму в Дніпрі німецькі гості змогли ближче ознайомитися з подіями, які відбулися в Україні після 2014 року, та культурою нашої країни. В свою чергу, науковці вітчизняних вищих навчальних закладів отримали можливість почути, як саме теми української дійсності розглядаються зарубіжними вченими. «Німецько-українська літня школа – це чудова нагода наукового спілкування і встановлення стійких професійних контактів, – вважає завідувач кафедри політології ДНУ Олексій Третяк. – Така представницька Школа, по суті, є новим кроком у передачі наших освітніх технологій, у презентації власних дослідницьких проектів університетських вчених. Це також надзвичайно корисний захід й для молодого покоління наших фахівців, адже під час такого інтерактивного навчального процесу вони посилено тренують навички самостійної роботи, набувають потрібного досвіду. Загалом, така міжнародна школа – це гарна можливість для презентації діяльності університету на рівні європейських інституцій, а також налагодження довгострокової співпраці з іноземними колегами, зокрема, в підготовці спільних дослідницьких проектів та публікацій», – зазначив Олексій Анатолійович.

Для обговорення на форумі були представлені наукові презентації 10 німецьких та українських аспірантів спеціальностей «Політологія», «Історія», «Економіка», «Соціологія», «Культурологія» (серед них – двоє представників ДНУ), які пройшли попередній конкурсний відбір. Усі вони стосувалися теми пострадянської трансформації України у сферах громадянського суспільства, політичної культури та інституцій, тіньової економіки і корупції, екологічної економіки, релігії, гендерних відносин. Зокрема, насичені дискусії та конструктивні обговорення учасників викликали такі дослідження, як: «Механізми ослаблення регіональної диференціації в Україні» (В.Ткач), «Пострадянська трансформація України: інститути» (Л.Фухс), «Зміна сприйняття держави з 1991 року. Коротка історія соціальних змін в Україні» (С.Шменг), «Приватна власність в Радянському Союзі та в наш час» (О.Третяк), «Культура політичних пам'ятників в Україні – конкретні випадки і загальні питання» (T.Вюнш), «Революція Гідності в Україні в оцінках і соціальній пам'яті жителів Карпатського регіону» (О.Максимович) тощо. Наприклад, Ян Бефер представив розвідку на тему монументів у пам'ять жертв радянського Голодомору 1932-33 років в Україні, в якій детально дослідив розташування і типологію пам’ятників по всій країні. Особливо в своїй науковій роботі аспірант зосередився на дослідженні використання терміну "геноцид" у процесі подальшого встановлення історичної справедливості, що виявилося надзвичайно цікавим навіть для української аудиторії.

Дніпровська сесія міждисциплінарної німецько-української школи, організована ДНУ ім. О.Гончара, стала продовженням спеціальних заходів напряму «Підтримка демократії в Україні» програми «Діалог Схід – Захід. Академічний обмін і наукове співробітництво для безпеки, кооперації та розвитку громадянського суспільства в Європі», фінансованої Міністерством закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини. Партнерами ДНУ по програмі виступали Інститут східно- та південноєвропейських досліджень, Мюнхенський Університет Людвіга-Максиміліана, Університет м. Пассау (Німеччина) та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Україна).