Вітчизняне право у фокусі уваги молодих науковців

До Всеукраїнського тижня права 2-3 грудня 2016 року на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара пройшла VIII Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Сучасний стан і перспективи розвитку держави і права».

Організаторами конференції виступили юридичний факультет Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та факультет права м. Білосток, Польща.

Крім представників установ-організаторів, у роботі міжнародної наукової конференції брали участь науковці правових шкіл Польщі (Педагогічний університет Кракова), Німеччини (Університет прикладних наук в Кологнии), Литви (Університет Вільнюса), вітчизняні молоді вчені, аспіранти, здобувачі, студенти провідних навчальних закладів України: Національного університету «Львівська Політехніка», Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського юридичного інституту, Національної академії Державної митної служби України, Інституту кримінальної юстиції Національного університету «Одеська юридична академія», Центральноукраїнського національного технічного університету, Міжрегіональної Академії управління персоналом, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Інституту «Митна академія» Університету митної справи та фінансів.

Метою проведення наукового заходу став обмін думками між вченими, здобувачами та практичними працівниками-юристами про стан правових реформ у світі та в Україні, вдосконалення юридичної науки, зв’язок теорії і практики, гармонізацію національного законодавства з найважливішими положеннями міжнародного права. При цьому конференція також сприяла встановленню наукових, ділових та особистих контактів між юристами України й інших держав. Її робота відбувалася на високому організаційному та науковому рівні, чому слугувала обрана тема конференції як плідне підґрунтя для обміну думками із проблематики.

У наукових доповідях, проголошених на пленарному засіданні, науковці піднімали проблемні питання механізму та особливості роботи фінансової піраміди; адміністративно-правового регулювання інвестування в Україні за участі територіальних громад; недостатньої відповідальності за порушення етики аудиторами; судової реформи в Україні; реформування системи державної реєстрації прав на нерухоме майно; дискримінації за ознакою інвалідності в Україні; ролі міжнародного кримінального суду у розв’язанні збройного конфлікту на сході України та покаранні воєнних; визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні; переваг та недоліків діяльності офшорних компаній; житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; особливостей пілотного проекту на подання онлайн-заяв для укладення шлюбу; шлюбного віку в Україні; мікрокредитування фізичних осіб в аспекті кредитних правовідносин в Україні; перспективи земельної реформи в Україні; адаптації законодавства України про оплату праці до вимог ЄС; щодо правового регулювання «дистанційної» праці в Україні; соціального партнерства в трудовому праві України; діяльності пенітенціарної служби в Україні; особливості засудження жінок до довічного позбавлення волі; значення портретної експертизи в криміналістиці; кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Сучасний стан українського державотворення вимагає від правознавців всебічного обговорення актуальних проблем вітчизняного права, сутність яких визначена тим, що наше суспільство прагне побудови правової держави європейського зразка. Саме це є головною умовою входження України в європейський правовий простір через здійснення складного процесу реформування вітчизняного правопорядку, удосконалення національного законодавства та адаптації його до нових соціально-політичних і економічних умов.

Складні та багатогранні процеси державотворення і правотворення потребують наукового обґрунтування, виявлення основних тенденцій розвитку суспільних відносин, які вимагають досконалого правового регулювання на внутрішньодержавному рівні під беззаперечним впливом міжнародного права.

Саме цьому відповідають наукові пошуки учасників цієї конференції, що знайшли відображення у таких дослідженнях, як участь сил самооборони Японії в міжнародних гуманітарних операціях; права та обов’язки журналістів; міжнародне право як інструмент регулювання міжнародних відносин; застосування інституту застави в господарському праві України; міжнародне усиновлення в Україні; правові проблеми збереження та відновлення водних ресурсів Дніпра; захист екологічних прав у практиці Європейського суду з прав людини; проблемні питання притягнення до юридичної відповідальності за підпал лісу; окремі різновиди судового контролю за нотаріальною діяльністю в Україні; поняття недобросовісної реклами; законодавче регулювання ліцензійних умов для здійснення приватної охоронної діяльності; становлення кримінальної відповідальності медичних працівників; міжнародний досвід кримінально-правової охорони безпеки руху; особливості кримінальної відповідальності за злочини проти бюджетної системи США.

Юридичний факультет
ДНУ ім.О.Гончара