Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах

У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара науковці обговорювали сучасний стан та перспективи розвитку Української держави у соціальній, політичній, правовій, філософській,державно-управлінській та інших сферах та пропонували оптимальні шляхи подолання негативних явищ.

ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах» зібрала вчених з Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Краматорська, Львова, Маріуполя, Одеси, Полтави, Старобільська, Тернополя, Умані, Харкова, Хмельницького, Херсона та інших міст України. Широкий спектр заявленої проблематики обговорювався в 10 секціях. Вітаючи учасників форуму, Митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней зазначив: «Сьогодні надзвичайно важливо замислитися над гуманітарними проблемами держави і світу. Високий рівень технічного прогресу, якого досягло людство, демонструє важливість розвитку гуманітарної сфери, в першу чергу для молоді. Ми маємо навчитися жити у багатоконфесійному і багатонаціональному світі, не замикаючись на собі та своїх переконаннях. І наукові дискусії – приклад того, як треба розмовляти з опонентом – із добром у серці».

Теоретико-методологічні основи дослідження поліваріантності політики пам’яті представив головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук Олександр Корнієвський. Співвідношення маніпулятивної і конструктивної політик пам’яті впливають на регулювання колективної історичної пам’яті. «Виважена конструктивна політика пам’яті є найкоротшим шляхом до дієвого подолання історичних травм і ворожнечі, позбавлення деструктивної спекулятивної політики пам’яті необхідного для її реалізації підґрунтя», - наголосив професор Корнієвський. Прикладами для сучасної України може бути велике європейське примирення (франко-німецьке, польсько-німецьке), переосмислення імперського минулого громадянами Великої Британії та інші.

Дослідження сценаріїв припинення терористичного насильства представив доцент кафедри політології, соціології та гуманітарних наук Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля Денис Прошин. Він наголосив на відсутності в Україні політологічних досліджень з проблем тероризму, тоді як у світі кожні 5 годин виходить книга з цієї тематики. Наукове вивчення позитивних і негативних сценаріїв виходу з конфліктів, ускладнених тероризмом, сьогодні також є особливо актуальним для нашої держави.

Проблеми формування сучасної фамілістичної парадигми представив професор кафедри філософії ДНУ ім. О. Гончара Олександр Шаталович. Тенденції самоліквідації нації через глобальні виклики, такі як міграційні процеси та негативний приріст населення, десакралізації родинних цінностей спостерігаються в нашій державі як і в більшості європейських країн. Дослідник звертає увагу на необхідність відновлення культури сім’ї, зміни популярного сьогодні тренду «пара» на тренд «родина» для подолання відцентрових руйнівних сил в сучасному суспільстві.

Зацікавлення наукової спільноти викликали доповіді з актуальних проблем освіти та освітніх технологій, державного управління, правових та економічних проблем, комунікативних технологій та інші.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету