Про інновації у сучасних слов’янських мовах

У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася VІІI Міжнародна наукова конференція «Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах», присвячена 100-річчю університету і кафедри загального та слов’янського мовознавства.

На широке дискусійне зібрання філологів-славістів, традиційно присвячене різнобічним питанням вивчення, використання та функціонування слов’янських мов, цього року завітали представники 45 ВНЗ із 21 міста України (Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Кропивницький, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Ужгород, Харків, Херсон та ін.), а також країн близького й далекого зарубіжжя (Білорусь, Болгарія, Польща, Словаччина, Франція, Чехія). Всього 130 лінгвістів, серед яких: 20 докторів та 74 кандидата наук, а також викладачі, докторанти й аспіранти, магістри і студенти, методисти та коректори.

«Дуже приємно, що на нашому форумі присутні не лише маститі вчені, але й багато молодих науковців, для яких це зібрання може стати справжньою школою формування нових перспективних наукових концепцій, – зазначив, урочисто відкриваючи конференцію, ректор університету, професор Микола Поляков. – Дійсно, наука не стоїть на місці, й особливо гостро лінгвісти відчувають це в останнє десятиліття, коли відбуваються суттєві зміни як у мовній політиці багатьох країн, так і у функціональній системі самих слов'янських мов, у тому числі української і російської. Сподіваюся, накреслені в програмі виступи та дискусії допоможуть вам розібратися в деяких ще не вирішених проблемах слов'янського мовознавства, збагатять вас новими ідеями та гіпотезами, посприяють розвитку цілої низки перспективних розробок, а можливо, й становленню нових напрямків у сучасній славістиці», – звернувся до гостей заходу Микола Вікторович.

Відзначимо, що особливої значущості нинішній конференції надає те, що вона присвячена визначній даті – 100-річчю Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Її проводить кафедра загального та слов’янського мовознавства – одна з найстаріших в університеті. Викладацька та науково-дослідницька робота цієї кафедри спрямована на сучасні слов'янські мови – українську, російську, польську, сербську, болгарську та словацьку. Нормою її діяльності з моменту заснування завжди були пошуки незнаного, оригінальність концептуальних побудов та незмінно вагомі результати наукових розвідок. І це невипадково, адже засновниками такої норми були Олександр Матвійович Пєшковський, Олег Миколайович Трубачов, Євген Степанович Отін та інші видатні вітчизняні лінгвісти. Сьогодні славістику в Дніпровському національному університеті представляють 14 докторів наук, у тому числі дев’ятеро лінгвістів. За кожним із них – наукова школа, десятки наукових публікацій, які знайшли гідну оцінку наукової громадськості не лише України, але й багатьох інших країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Велику роль у цьому відіграють постійні контакти та співпраця наших учених з науковцями практично усіх університетів України й провідних ВНЗ інших країн.

Цьогоріч робота поважного наукового зібрання проходила за п’ятьма напрямами: «Слов’янський світ нового тисячоліття у дзеркалі мовних інновацій: тенденції та перспективи розвитку інноваційних процесів у сучасних слов’янських мовах»; «Лексико-граматичні інновації у світлі сучасних наукових парадигм: лінгвокультурологічної, соціолінгвістичної, психолінгвістичної, когнітивної та лінгвоконцептологічної»; «Мовленнєві інновації у контексті лінгвістики тексту та текстової лінгвістики, стилістики й прагматики»; «Лексико-граматичні інновації в аспекті східнослов’янської ономастики, ономасіології та дериватології» і «Лексико-граматичні інновації у контексті актуальних проблем прикладної лінгвістики, перекладознавства й лінгводидактики».

На пленарному засіданні конференції були заслухані доповіді таких відомих вчених України, як: А.М. Нелюба – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Каразіна («Функції словотворчих засобів й інноваційні дериваційні процеси»); Л.О. Кудрявцева – Президент УАВРМЛ, член Президії МАВРМЛ, доктор філологічних наук, професор кафедри російської філології Інституту філології Київського національного університету імені Т. Шевченка («Новостные медиатексты: тренды XXI ст.»); Т.С. Пристайко – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та слов’янського мовознавства Дніпровського національного університету імені О. Гончара («Есть ли будущее у человечицы (к вопросу о гендерных неологизмах в русском языке)»); Ю.О. Шепель – доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу і лінгвістичної підготовки іноземців Дніпровського національного університету імені О. Гончара («О системности и иерархии в современной дериватологии»), Н.В. Дьячок – доктор філологічних наук, професор кафедри загального та слов’янського мовознавства Дніпровського національного університету імені О.Гончара (Квазиунивербация: механизмы реализации) та інших.

За результатами симпозіуму найцікавіші доповіді, присвячені функціонуванню, взаємодії та розвитку слов’янських мов, будуть видані у мовознавчій серії «Вісника Дніпровського університету».

Наступна ж Міжнародна наукова конференція «Лексико-граматичні інновації у сучасних слов’янських мовах» відбудеться у нашому місті в березні-квітні 2019 року.

Кафедра загального та слов’янського мовознавства
ДНУ ім. О. Гончара