Всеукраїнський молодіжний науковий форум у ДНУ

У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшов IV Всеукраїнський форум студентів, аспірантів і молодих учених. Захід зібрав понад 65 представників нового покоління освітян і науковців з Києва, Дніпра, Луцька, Львова, Одеси та Харкова.

Що два роки форум організовується за підтримки Міністерства освіти і науки України, Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України, дніпровської обласної та міської влади, а також Міжнародної корпорації Noosphere Ventures Inc. USA. Цього разу визначна наукова подія була присвячена 100-річчю Дніпровського національного університету, яке відзначатиметься наступного року.

Творчу інтелектуальну молодь, яка прибула до Дніпра, за традицією привітав ректор ДНУ, член-кореспондент НАН України Микола Поляков. У своєму виступі Микола Вікторович підкреслив значення студентської науки: «Загальновідомо, що процес навчання у ВНЗ невідривно пов'язаний із наукою, де студентським дослідженням відводиться особлива роль. Студентська наука – це не просто формальна участь молодих людей у проведенні наукових досліджень чи виконання технічних розробок. Це ще й розвиток компетенцій, які дозволяють молоді представляти сучасну картину світу на основі поглибленого, цілісного (часто на стику різних наукових напрямів) вивчення предметної області. Зазначу, що в нашому університеті науково-дослідна робота студентів ведеться на всіх етапах навчального процесу й на всіх організаційний рівнях – кафедральному, факультетському й університетському. І нинішній Всеукраїнський форум студентів, аспірантів і молодих учених також є одним із найважливіших компонентів науково-дослідної роботи в ДНУ. Тому всім його учасникам я бажаю, аби ваша натхненна праця отримала гідне практичне втілення; щоби ваші теоретичні доповіді обов’язково були доведені до практичних реалізацій й були корисними для різних галузей народного господарства та навчального процесу. Тож хай сьогоднішня зустріч з однодумцями стане саме тим живильним середовищем, в якому зростатимуть ваші молоді таланти. Упевнений, що доброзичлива атмосфера та обмін досвідом кращої практики наукових досліджень сприятимуть появі нових помітних досягнень у кожного з вас», – сказав ректор.

Саме про здобутки і перспективи молодого творчого покоління ДНУ говорили під час пленарного засідання голова ради молодих учених ДНУ Віталій Пальчиков, голова студентського наукового товариства ДНУ Вадим Горбань, а також керівник фундаментального наукового проекту ДНУ, який нещодавно отримав державне фінансування, Кирило Голобородько.

Інші ж актуальні наукові розробки й дослідження молоді представлялися вже на секційних засіданнях. Студентські виступи стосувалися важливих проблем соціально-гуманітарних, економічних, математичних і природничих наук. Загалом, протягом двох днів роботи форуму було заслухано понад 120 наукових доповідей.

Наприклад, студентка V курсу геолого-географічного факультету ДНУ Юлія Заєць презентувала свій дипломний проект із дослідження інженерно-геологічних властивостей алювіальних ґрунтів. «У своїй роботі я проводила аналітичні геологічні розрахунки ґрунту в селі Богданівка, що у Павлоградському районі. Власне, мені належало проаналізувати міцність ґрунту на майданчику, де проектується двоповерхова будівля культурно-спортивного комплексу. Робила я це у співпраці з дніпровським підприємством «ГІІНТІЗ», яке надало мені зразки ґрунту, а я вже безпосередньо проводила розрахунки процесів осадження і просадження».

Корисну розробку, що має значну практичну цінність, представила до уваги гостей форуму доцент кафедри технології виробництва літальних апаратів фізико-технічного факультету ДНУ Кароліна Бечке. В роботі «Розпилені водою порошки алюмінію та його сплави широкого застосування» молодий науковець дослідила особливості нового матеріалу – порошкового сплаву алюмінію АД33. «У своєму дослідженні я займалася визначенням оптимальних параметрів розпилення нової речовини АД33, і дійшла висновку, що цей спав виявляється на 60% міцнішим за стандартний алюмінієвий сплав. Крім того, він більш екологічний та функціональний. А це означає, що використання нового порошкового сплаву дозволить задовольнити попит промислових підприємств нашого регіону на якісні алюмінієві порошки, що, в свою чергу, може розширити експортні можливості наших підприємств.

Молодша колега Кароліни Бечке, студентка-пятикурсниця Анастасія Кашенкова, що також виступала в секції «Новітні технології, речовини та матеріали», говорила про сучасну технологію 3D-друку металом. Дівчина представила цікавий проект новітнього методу виробництва матеріалів, а саме метод селективного лазерного спікання як альтернатива точного лиття. «Технологію 3D-друку я розглядаю як заміну точному литтю, адже точне лиття, що практикується у нас зараз, потребує великогабаритного обладнання та велику кількість сертифікованих робітників. До того ж нинішня технологія є мало екологічною, адже під час виплавляння й розливання металу в атмосферу надходить багато шкідливих викидів. На противагу, в 3D-друці й підготовка сировини, і саме лиття відбувається у вакуумі, а отже, з нульовими викидами. А ще сучасний 3D-друк дуже технологічний (коефіцієнт використання матеріалів там наближений до 100%), швидкісніший та менший за собівартістю, – розповідає Анастасія, яка вже другий рік на кафедрі технології виробництва літальних апаратів займається друком готових деталей на 3D-принтері. – Цей метод я вважаю справжнім проривом у виробництві продукції, позаяк він може використовуватися не лише в металургії, але й в машинобудуванні, медицині та будівництві. Наскільки мені відомо, США та Німеччина використовують технологію 3D-друку вже давно. Там навіть існують спеціальні салони, куди молодий учений може принести свої креслення і за кілька годин отримати потрібний виріб. А зовсім нещодавно в Америці збудували будівлю площею 400 м2, повністю сконструйовану з деталей, створених на 3D-принтері», – розповіла студентка.

Поділилася результатами колективної наукової праці зі своїм викладачем Ольгою Калашниковою і студентка V курсу факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства Катерина Шубіна. П’ятикурсниця представила наукову розвідку «Відображення провідних філософських течій та літературних напрямів у поетиці творів Патріка Модіано», яка, по суті, є першим літературознавчим дослідженням цього письменника у нашому регіоні. «Сьогодні я виступаю з продовженням свого дипломного напрацювання, де я прагнула розкрити новий аспект, а саме вплив провідних філософських течій ХХ століття (зокрема екзистенціалізму) на творчість французького письменника Патріка Модіано. Велику увагу я приділила саме вивченню розвитку філософської думки та її переосмислення в романах цієї, на жаль, і досі загадкової та малодослідженої для українського читача фігури. Хоча творчість П.Модіано, як на мене, є досить актуальною сьогодні, адже письменник описує тяжкий досвід французького суспільства у період окупації. Власне, тоді у нього навіть з’являється новий тип героя – герой-втікач, який, певним чином, також є дотичним до наших реалій».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету