«Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики»

У Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара пройшла ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики».

Конференція зібрала більше 300 вчених з Києва, Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Кам’янець-Подільського, Краматорська, Львова, Миколаєва, Мелітополя, Маріуполя, Одеси, Полтави, Рівного, Черкас, Тернополя, Харкова, Ужгорода та інших міст України, а також з Каунаса (Литва), Вроцлава, Кракова (Польща) та Баку (Азербайджан). Науковці обговорювали проблеми соціально-гуманітарних наук, окреслювали перспективи їх вирішення, намічали стратегії подальшого розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні, обґрунтовували доцільність посилення соціально-гуманітарної складової у вишах, обмінювалися досвідом викладання соціально-гуманітарних дисциплін у ВНЗ, узагальнювали його та визначали шляхи реалізації виваженого підходу до перебудови вищої освіти в Україні з огляду на нові виклики сучасності.

Широкий спектр заявленої проблематики обговорювався у 8 секціях. Вітаючи учасників форуму, професор кафедри міжнародних відносин ДНУ ім. Олеся Гончара, доктор політичних наук Олександр Висоцький зазначив: «Сьогодні в умовах соціальних, культурних, економічних та політичних протиріч роль соціально-гуманітарних наук у виробленні виваженої стратегії прогресивного розвитку України важко переоцінити. Саме від зусиль освітян та науковців соціально-гуманітарної сфери багато в чому залежить подальша доля кожного громадянина та суспільства в цілому. Соціально-гуманітарне знання, по-новому переосмислене в технологічній парадигмі постінформаційної стадії світової цивілізації, має стати гідною відповіддю на сучасні виклики переламної доби».

Дослідження місії та мети університету в ХХІ столітті представив професор Університету ім. А. Нобеля, доктор педагогічних наук Станіслав Сапожніков. Він наголосив: «Розуміння сутності місії і мети дозволяє кожному вищому педагогічному навчальному закладу сформулювати головне завдання, що полягає в тому, щоб стати таким навчально-науково-культурно-виховним закладом, творчим об’єднанням, де б індивідуальна і спільна діяльність співробітників, студентів ґрунтувалася на засадах гуманізму і була спрямована на розвиток особистості як найвищої людської цінності, забезпечувала наукову, загальнокультурну і практичну підготовку спеціалістів вищої кваліфікації, формуючи інтелектуальний потенціал суспільства. Головне призначення університетів в усі часи полягало в збагаченні наукового знання, залученні до культури, формуванні інтелектуальної еліти держави і суспільства, підтримці наукових академічних традицій».

Проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук Валентин Лазуренко свою доповідь присвятив українському фермерству. Він окреслив невикористаний потенціал та втрачені можливості фермерства як доби НЕПу, так і його проблеми в сучасній Україні.

Доцент кафедри історії України ДНУ ім. Олеся Гончара, кандидат історичних наук Геннадій Виноградов представив нову, альтернативну поширеним в історичній науці концепціям модель Середньовіччя, яка ґрунтується на релігійних світоглядних принципах досліджуваної епохи й передбачає максимальне врахування християнських богословських доктрин і соціальних практик.

Дослідження проблеми релевантності інформації у сучасному медіапросторі представила декан факультету відкритої освіти та стажування Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор філософських наук Ольга Висоцька. Вона зазначила, що ступінь релевантності конкретної інформації чи події передбачає оцінку рівня її адекватності, необхідності та застосовності з точки зору користувача. Тому освітній механізм протидії медіа-пропаганді найбільш ефективно спрацьовує в умовах інформаційної відкритості. Ольга Висоцька також наголосила, що рух до інформаційної відкритості є шляхом до демократизації відносин і всередині суспільства, яке створює механізми саморегуляції та контролю за діями державних структур, а також протидіє будь-яким деструктивним зовнішнім впливам.

Професор кафедри цивільного, господарського та екологічного права Національного гірничого університету, доктор філософських наук Сергій Кострюков представив аналіз підходів до тлумачення поняття «особистісне самовизначення», зазначивши, що основою особистісного самовизначення є власна активність особистості, що спрямована на побудову часової перспективи, планування і постановку життєвих цілей, а також надбання ціннісно-смислової єдності.

Підвищену увагу учасників конференції викликала доповідь президента Міжнародного центру екологічно сталого розвитку, техногенної безпеки та нових технологій «ECOSTAR», кандидата технічних наук Віктора Хазана, що була присвячена питанню російської мови в Україні. Він обґрунтував думку, що надання російській мові статусу державної, заповнення нею медійного простору навіть там, де можна отримувати інформацію українською, лише посилить присутність «русского мира» в нашій країні. А це, як довів уже трагічний досвід останніх років, призведе до нових катаклізмів і жертв та стане бар'єром для виходу нашої країни на орбіту прогресивної сучасної цивілізації.

Ролі філософії в становленні успішного фахівця була присвячена доповідь професора кафедри філософії та соціології Українського державного університету залізничного транспорту (Харків), доктора філософських наук Івана Загрійчука. Він зазначив, що в курсі філософії є досить багато можливостей сфокусувати студентську свідомість на творче засвоєння знань, сутність яких полягає в їхньому зв’язку з практикою, адже саме практика є джерелом розвитку знання і тільки вона провокує нові думки, змушує усувати суперечності і неточності в уже здобутому, сформованому знанні.

Директор Миколаївського муніципального академічного коледжу Людмила Булатова в своєму виступі проаналізувала питання оновлення системи освіти через створення і функціонування навчально-виховного комплексу «школа-коледж». Доповідачка наголосила, що поєднання загальноосвітнього та вищого навчального закладу вимагає більш ретельного й уважного підходу до організації навчально-виховного процесу, науково-методичної роботи з педагогічними працівниками. Ідея такого синтезу сприяє створенню умов як для формування творчої особистості учня, так і для розвитку педагогічної майстерності викладача.

Зацікавлення наукової спільноти викликали доповіді з актуальних проблем філософії, політичної науки, освіти та освітніх технологій, державного управління, правових та економічних проблем, комунікативних технологій та інші.

Кафедра міжнародних відносин