Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах

У Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара пройшла третя Всеукраїнська наукова конференція «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах».

Науковці обговорювали стан та перспективи розвитку Української держави у соціальному, політичному, культурному, правовому, філософському, державно-управлінському, економічному та освітньо-науковому вимірах, визначали дієві заходи та оптимальні шляхи подолання негативних та кризових явищ у різноманітних сферах української дійсності, пропонували стратегії ефективного використання освітньо-наукового досвіду для вирішення проблем сьогодення. Конференція зібрала більше 300 вчених з Києва, Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Харкова, Миколаєва, Кропивницького, Львова, Переяслав-Хмельницького, Одеси, Івано-Франківська, Черкас, Тернополя, Рівного, Ніжина, Херсона та інших міст України. Широкий спектр заявленої проблематики обговорювався в 11 секціях.

Відкриваючи конференцію, професор кафедри міжнародних відносин ДНУ, доктор політичних наук Олександр Висоцький зазначив, що цей захід проводиться з нагоди 100-річчя Дніпровського національного університету, який за час свого існування постійно розвивався, щоб залишатися флагманом вищої освіти в регіоні. Зараз університет стоїть перед надзвичайними викликами, належним чином відповісти на які він зможе лише мобілізувавши творчий потенціал талановитих викладачів та науковців. А для цього потрібна комунікація саме на таких наукових заходах, які об’єднують науковців та викладачів не за принципом належності до певної сфери досліджень, а за принципом інтегративної креативності, здатності до сприйняття та використання нового з інших галузей науки.

Учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, професор Валентин Іваненко. Він наголосив на тому, що всеукраїнська конференція «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах» в стінах університету проводиться вже втретє. «Симптоматичним є факт, що саме в нашому університеті стало доброю традицією об’єднувати науковців зі всієї країни з українознавчою тематикою. Це вказує на те, що до свого 100-річного ювілею університет підходить як продовжувач українських державотворчих традицій, як центр підготовки справжніх патріотів та відповідальних перед Українською державою та суспільством громадян», – зазначив проректор.

З вітальним словом до гостей конференції також звернулися декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин Олександр Токовенко та завідувач кафедри міжнародних відносин Ігор Іщенко, які вказали на актуальність застосування нових підходів до організації освітнього процесу та наукової діяльності в національному університеті, відзначили досягнення викладацького складу факультету та кафедри в цьому напрямі, що сприяють ефективному просуванню університету вперед та гідному святкуванню його 100-річного ювілею.

Дослідження метаонтології особистості як підґрунтя возз'єднання духовності і раціональності в постсекулярному просторі особистісного самопізнання представив кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ДНУ Василь Пацан (архієпископ Новомосковський Євлогій). Він наголосив, що догматичне християнське віровчення, а саме тринітарне богослов’я, відкрило новий аспект людської реальності – аспект особистості в його значенні, наближеному до сучасного. «Було сформоване підґрунтя для того, щоб подолати обмеженість онтологічних вимірів особистості, запроваджених різними історичними типами раціональності», – зазначив доповідач.

Доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики, реклами і соціальних комунікацій Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету м. Запоріжжя Вікторія Ковпак поставила проблему когнітивної безпеки в контексті української медіасфери. Вона відзначила, що картина світу, що формується українськими медіа, має бути єдиною та україноцентричною, аби вберегти «матрицю ідеї нації» від деструктивної смислової інтервенції.

Завідувач кафедри всесвітньої історії Криворізького державного педагогічного університету, кандидат історичних наук Олександр Кожухар присвятив свою доповідь проблемі взаємовідносин України з Казахстаном та Туркменістаном на сучасному етапі.

Професор кафедри цивільного, господарського та екологічного права Національного гірничого університету, доктор філософських наук Сергій Кострюков у своїй доповіді висвітлив роль українських мислителів у розробці теорій суспільного договору.

Дослідження ролі українського фермерства у відродженні та розширенні хлібного експорту в другій половині 20-х рр. XX ст. представив проректор з гуманітарно-виховних питань Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук Валентин Лазуренко. Він відмітив, що працелюбність, енергія та відносна свобода господарської (підприємницької) самореалізації українського фермерства стала основою бурхливого економічного відродження у роки НЕПу. «Саме швидко прогресуюче українське фермерство демонструвало стрімкі темпи відновлення товарної та експортної спрямованості господарств, різко скорочувало вирощування маловрожайних культур та енергійно поширювало посіви ринкових та високоврожайних, що було важливим чинником підвищення їх прибутковості», – зазначив історик.

Професор кафедри філософії і політології Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, доктор філософських наук Михайло Мурашкін присвятив свою доповідь онтології «стану безсмертя» містика та митця.

Зацікавлення наукової спільноти викликали доповіді з актуальних проблем філософії, історії, психології, політичної науки, медицини, освіти та освітніх технологій, державного управління, правових та економічних проблем, комунікативних технологій та інші.

За інформацією кафедри міжнародних відносин
ДНУ ім. О. Гончара