Студенти-волонтери дарують свято спілкування

Студенти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара разом із керівником Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ Зоєю Петрівною Бондаренко відвідали Дніпропетровський геріатричний пансіонат для людей похилого віку.

Серед волонтерів були студенти факультету психології та спеціальної освіти та геолого-географічного факультету, представниця соціального комітету ради студентів факультету психології та спеціальної освіти Дар’я Несмашна, а також один представник з Українського державного хіміко-технологічного університету. Всього бажання відвідати пансіонат для дорослих людей виявило 24 волонтери.

Зібравшись дружним колективом після занять, ми приїхали до геріатричного будинку, щоб привітати з Великоднем людей похилого віку. Привезли їм багато різних дарунків: смаколиків й пасок, серветок і святкових листівок, зроблених власноруч студенткою групи ДК-16-1 Марією Демковою, та багато іншого. Усі дарунки робилися за рахунок благодійних внесків студентів денної та заочної форм навчання. До благодійної справи зі збирання коштів із щирим серцем долучилися майбутні психологині, студентки Олена Добринь (ДС-14-1з) та Ірина Слаква (ДС-16-1з), за що ми їм дуже вдячні.

Уся наша студентська група була дуже уважною до поважних друзів: ми розпитували про їхнє здоров’я, справи та настрій. Як майбутнім психологам і педагогам нам було особливо приємно відзначити, що ці відірвані від суспільного загалу люди є напрочуд оптимістичними й життєрадісними. Один чоловік, отримавши смачненьку пасочку від нас, потурбувався й про свою дружину, яка вийшла ненадовго з палати. «Це моя кохана. Я з нею тут познайомився, ми побралися, тому й дбаю про неї!» – схвильовано розповідав нам. Дочекавшись її, ми вручили їй наші дарунки. Яким же щасливим був її чоловік! Ось воно щастя, що не залежить від віку.

Безперечно, нас радо зустрічали ті, кому вже далеко за п’ятдесят. Знайомі з минулої зустрічі нас впізнавали, обіймали й розпитували, як наші навчальні і не тільки навчальні справи. Так, одна жіночка на ім’я Зоя Юхимівна розповідала нам про неперехідні людські цінності, про моральне та релігійне виховання молоді, про особисте… Ці поради стали для нас дуже слушними.

Час сплинув швидко. Здавалося, що нині, із приходом весни, бабусі та дідусі ніби помолодшали й стали гарнішими, вони багато посміхалися і навіть пригощали нас ласощами. Деякі зі студентів, хто був в пансіонаті не вперше, вирішили завітати ще й до тих, з ким були добре знайомі раніше. Серед таких, зокрема, був і молодий хлопець Яша, який обожнює писати пісні та музику.

Загалом, мешканцям пансіонату дуже сподобалося наше привітання. Тому вони запросили завітати до них ще й на 9 Травня з концертом.

Ми ж, у свою чергу, хочемо подякувати культорганізатору Дніпропетровського геріатричного пансіонату пані Ірині за те, що допомогла нам провести цю акцію. А за саму організацію й поїздку висловлюємо подяку нашим координаторам Марії Педан (ДК-16-1) та Альоні Беліченко (ДС-17-3). До зустрічі!

Олександра Осітковська,
волонтерка Центру соціальних ініціатив і волонтерства ДНУ