Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики

У Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара пройшла ІІІ Всеукраїнська конференція «Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики», присвячена 100-річчю університету.

Конференція зібрала більше 400 вчених із Києва, Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Кам’янець-Подільського, Краматорська, Луцька, Львова, Маріуполя, Мелітополя, Миколаєва, Одеси, Полтави, Рівного, Тернополя, Ужгорода, Харкова, Черкас та інших міст України.

Науковці обговорювали проблеми соціально-гуманітарних наук, окреслювали перспективи їх вирішення, намічали стратегії подальшого розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні, обґрунтовували доцільність посилення соціально-гуманітарної складової у ЗВО, обмінювалися досвідом викладання соціально-гуманітарних дисциплін, узагальнювали його та визначали шляхи реалізації виваженого підходу до перебудови вищої освіти в Україні з огляду на нові виклики сучасності. Широкий спектр всієї заявленої проблематики обговорювався у 12 секціях.

Вітаючи учасників форуму, професор кафедри міжнародних відносин ДНУ, доктор політичних наук Олександр Висоцький зазначив: «На нинішньому переламному етапі розвитку нашої держави лише завдяки розвитку соціально-гуманітарної складової освіти та науки можливий подальший прогрес державотворення в Україні. Без досліджень та досягнення нових обріїв у сфері соціально-гуманітарних наук нас чекає безрадісне майбутнє. Сподіваємося, що наша конференція стане важливою віхою у переосмисленні українського та зарубіжного досвіду в контексті суперечливих процесів сьогоднішнього українського суспільства, дасть поштовх для нових проривів у сфері модернізації освітніх та наукових практик».

Із вітальним словом до гостей конференції також звернулися декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ Олександр Токовенко та завідувач кафедри міжнародних відносин ДНУ Ігор Іщенко, які вказали на велике значення Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у розвитку освіти регіону, наголосили на визначальному внеску факультету та кафедри міжнародних відносин у продовження та зміцнення традицій класичної вищої освіти в рамках університету, в підготовку молодих професіоналів та науковців, майбутнього покоління успішних політиків, управлінців та дипломатів.

Дослідження української духовно-академічної традиції в контексті оновлення науково-освітнього простору в сучасній Україні представив кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії ДНУ Василь Пацан (архієпископ Новомосковський Євлогій). Він наголосив, що на шляху державотворення, який Україна прокладає в сучасному глобалізованому світі, стає очевидно, що важливою передумовою консолідації українського суспільства навколо одвічних цінностей і становлення в ньому особистості, здатної розкрити власну ідентичність в умовах співіснування різних світоглядів і культур, є формування у нашій державі єдиного науково-освітнього простору, де втілиться ідея синергії духовності й інтелекту. «Відповідаючи на запит сучасного українського суспільства щодо фахівців у галузі релігієзнавства, здатних як викладати духовно-моральні навчальні дисципліни у світських освітніх закладах, так і відповідати на професійному рівні на гострі питання міжконфесійних стосунків, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара одним із перших в Україні запровадив підготовку релігіє знавців: із 2015 року – в межах магістратури, а з 2016 року – і в рамках бакалаврату. Релігієзнавчий освітньо-науковий напрям був започаткований в університеті за ініціативи його почесного доктора митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея та при підтримці ректора доктора фізико-математичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії наук України Миколи Полякова», –зазначив доповідач.

Завідувач кафедри соціології ДНУ, доктор політичних наук, професор Віталій Кривошеїн свою доповідь присвятив реформуванню місцевої виборчої системи в України. Він відзначив категоричне несприйняття виборцями, зокрема, мешканцями Дніпра, складних механізмів визначення переможців на виборах. «Мажоритарна система відносної більшості, якій надають перевагу городяни, виявляється найзрозумілішою і прийнятою, принаймні, для місцевих виборів. Жодна із апробованих в Україні місцевих виборчих систем не сприймається мешканцями за таким важливішим критерієм оцінки виборчої системи як чесність».

Доцент кафедри всесвітньої історії ДНУ, кандидат історичних наук Валерія Лавренко представила дослідження образів ворогів та союзників через призму польської мемуаристики. Вона відзначила, що під час першої світової війни поляки переходять від сприйняття росіян як «ситуативного союзника» до позиції відвертого месництва. «Апогеєм польсько-російського прихованого протистояння, накопиченого за декілька століть негативу, –наголосила історик, – став випадок, пов’язаний із вбивством полковника польських уланів в одному з російських сіл. За це вбивство польські улани стратили 20 селян, більшість яких була абсолютно непричетною до злочину».

Дослідження проблеми соціалізації студентської молоді в Україні представила професор кафедри клінічної лабораторної діагностики ДНУ, доктор медичних наук Тетяна Єрошкіна. Нею було зазначено, що на сьогоднішній день кількість задоволених системою освіти в Україні залишається у порівнянні з іншими країнами світу рекордно низькою. Непрозорий підхід до розподілу за ЗВО бюджетних місць порушує соціальні гарантії молоді на отримання освіти, знижує можливість залучення талановитих юнаків та дівчат до якісної освіти в Україні. В той час, коли навчання у британських університетах стає дешевшим, в Україні воно дорожчає. «Сучасні умови, в яких українські молоді громадяни будують свої долі, навіть у порівнянні із старшими поколіннями, можна назвати екстремальними. Криза самовизначення у молодіжному середовищі та неможливість самореалізації може мати для держави та українського суспільства незворотні наслідки. Запобігти цьому можливо завдяки постійній увазі до проблем молоді з боку держави», – зазначила доповідачка.

Професор кафедри інтелектуальної власності та управління проектами Національної металургійної академії України, доктор технічних наук Віталій Петренко проаналізував питання освіти і інноваційної діяльності інженерного спеціаліста в промисловості України, наголосивши, що вирішення проблем ефективності вищої освіти та науки потребує невідкладного і рішучого втручання. Адже втрати держави за відсутністю належної вищої освіти і упереджуючих високотехнологічних наукових розробок важко представити, особливо дивлячись в перспективу, в якій відставання нашої країни від світових розвинених технологій та стандартів конкурентоздатних товарів буде стрімко зростати. «Надійно гарантувати високопрофесійну підготовку сучасних спеціалістів промисловості може лише тісний максимально продуктивний зв’язок освіти, науки і виробництва, плідна взаємодія навчальних закладів і підприємств, яка вмотивовано та всебічно стимулюється державними установами», – зазначив професор.

Зацікавлення наукової спільноти викликали також доповіді з актуальних проблем філософії, політичної науки, освіти та освітніх технологій, державного управління, правових та економічних проблем, комунікативних технологій та інші. Учасники конференції подякували голові організаційного комітету конференції декану факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ ім. Олеся Гончара Олександру Токовенку та кафедрі міжнародних відносин за бездоганну організацію та проведення цікавого і корисного наукового заходу.

Кафедра міжнародних відносин