Він був в університеті як ковток джерельної води…

Тяжкої й непоправної втрати зазнав багатотисячний колектив Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Несправедливо рано пішов із життя доктор фізико-математичних наук, професор, відмінник освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, член Української Екологічної Академії наук, перший проректор Олександр Олексійович Кочубей. Його багатогранне людське й професійне життя без останку покладено на олтар служіння рідному університетові, у якому він пройшов блискучий творчий шлях від студента, молодшого та старшого наукового співробітника, доцента, професора, завідувача кафедри до одного з керівників – першого проректора (з 1999 року), залишивши яскравий слід у кожному дні університетської історії.

Неоціненним є внесок професора О.О. Кочубея в розвиток вітчизняної освіти й науки. Його унікальні організаторські здібності, відданість справі втілені у вагомих здобутках як одного із провідних учених, фахівців у галузі механіки, гідромеханіки та тепломасообміну. Результати його фундаментальних наукових досліджень узагальнено в понад 200 наукових працях, серед яких кілька монографій та навчально-методичних посібників.

Він був сучасним менеджером освітнього процесу сучасної вищої школи. Визначальним залишиться на багато років уперед для університету, розвою усіх сфер його життєдіяльності неординарне, глибоке бачення О.О. Кочубеєм основ функціонування та специфіки нашого закладу вищої освіти. Держава високо оцінила його самовідданий труд. Він нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Верховної Ради України, численними іншими відзнаками. Кожний прожитий день професора О.О. Кочубея у своєму університеті – це воістину горіння, щоденна копітка праця.

Невимовний жаль огортає серця всіх, хто впродовж багатьох років знав його, спілкувався, працював, дискутував, радився, знаходив підтримку, дружив. Підступна й невиліковна хвороба не залишила шансів цій чесній, світлій, високоосвіченій, по-справжньому інтелігентній, відданій своїй справі людині. Тим глибшими є біль та горе його університетської родини від усвідомлення передчасного відходу у засвіти нашого колеги, нашого друга й однодумця.

Як ковток джерельної води щоденно нам усім був потрібний його розум, досвід, знання, доброчесність, працьовитість, особлива незмінна кочубеївська привітна усмішка. Умить це обірвалося, але не забудеться, залишиться в кожному з нас.

Ми сумуємо, низько схиляємо голови в пам’ять про справжню Людину з великим серцем. Щиро співчуваємо його рідним, близьким. Будьте мужніми, тримайтесь. Ми збережемо пам’ять про незабутнього Олександра Олексійовича, примножуючи його непідробну любов до рідного університету й усіх нас.

Прощання з Олександром Олексійовичем відбудеться 27 грудня о 13:00 в науковій бібліотеці ДНУ.

Колеги, друзі, учні, студенти