«Людина і Космос-2019»

Представники Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара взяли участь у щорічній XXI Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Людина і Космос». Форум студентів і молодих фахівців, які пов’язали свою діяльність із наукою про космос і ракетобудуванням, пройшов у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова під егідою Міжнародної Федерації Астронавтики. Захід присвячений 50-річчю висадки першої людини на Місяць.

«Форум спрямований на виявлення, об’єднання й підтримку обдарованої молоді, розвиток у студентів, аспірантів, молодих учених зацікавленості до дослідницької роботи в галузі космонавтики, космічної освіти та інших галузей науки і техніки, безпосередньо пов’язаних з космосом. Також ми хочемо сприяти подальшому впровадженню результатів наукових досліджень молоді в конструкторські і технологічні розробки, розвитку системи підготовки фахівців для аерокосмічної галузі», – наголошують організатори заходу. Конференцію вважають ефективною формою заохочення молоді до ґрунтовних актуальних досліджень. Захід проходить за підтримки Державного космічного агентства України, Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки та в рамках Національної космічної програми України.

В.о. директора Центру аерокосмічної освіти молоді України Олексій Кулик привітав учасників конференції з Міжнародним днем космонавтики і Днем працівників ракетно-космічної галузі, напередодні якого відкрився форум: «Навколоземний простір став невід’ємним горизонтом діяльності людства. Від функціонування системи «Людина-Земля-Космос» залежить розвиток промисловості, сільського господарства, зв’язку, телекомунікаційних та інформаційних технологій та інших галузей світового господарства. Приємно усвідомлювати, що у справі освоєння космосу Україна посідає вагоме місце».

З вітальним словом до учасників звернувся член президії конференції, ректор ДНУ, професор, член-кореспондент НАНУ Микола Поляков: «Недаремно наш університет називають класичним і космічним. Пишаємося тим, що до складу університету входить такий потужний підрозділ, як фізико-технічний факультет. Сьогодні активізується напрям дуальної освіти, який у нас завжди існував. Разом із підприємствами ракетно-космічної і машинобудівної галузі ми готували фахівців для промисловості регіону. Сьогодні наше завдання – наповнити цю співпрацю сучасним змістом відповідно до трендів світової освіти».

Із понад 270 заявлених доповідей форуму значний доробок склали дослідження студентів і молодих науковців ДНУ з фізико-технічного, механіко-математичного факультетів, факультету прикладної математики; фізики, електроніки та комп’ютерних систем; психології та спеціальної освіти; хімічного; біолого-екологічного; факультету економіки. «Молодь космічних спеціальностей ДНУ імені Олеся Гончара не тільки здатна вирішувати складні науково-технічні завдання, а й прагне до розробки проектів майбутнього. Зокрема, студенти кафедри систем автоматизованого управління підготували до конференції низку наукових досліджень за тематикою створення перспективних супутникових систем, які реалізують технології передачі, збереження та обробки даних, – розповіла доцент кафедри систем автоматизованого управління Тетяна Лабуткіна. – Серед них – студент групи ТА-17м Іван Саєнко, який презентує результати досліджень проблем реалізації мереж зв’язку взаємодіючих кластерів космічних апаратів. Створення супутникових систем на основі кластерних систем (у тому числі, на основі «розподілених космічних апаратів») – актуальне для світової науки завдання, до якого долучаються і фахівці України. Тому робота Івана – в рамках передових світових тенденцій. Також хотілося б відзначити, що студенти ДНУ представлятимуть на цьому форумі наукові розробки зі створення студентської ракети».

Богдан Родько, п’ятикурсник фізико-технічного факультету розповів про нанометалеве паливо для ракетних двигунів: «Сьогодні гостро стоїть питання палива, оскільки воно має найбільшу вагу в ракетно-космічному апараті. У своєму дослідженні я порівнюю паливо з іншими матеріалами, зокрема алюмінієвими мікропорошками, нанопорошками літію, магнію. Наводжу їхні характеристики, ефекти, недоліки. Мої висновки: раціонально використовувати нанометалеве паливо, а саме алюміній, тому що, в першу чергу, він має запасну енергію поверхні частин, що дозволяє зменшити обсяг палива».

Георгій Назаренко, випускник фізтеху, сьогодні провідний інженер КБ «Південне» та аспірант за спеціальністю «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» розповів про вплив особливостей проточної частини насосу ракети на його енергетичні та кавітаційні характеристики (здатність насосу працювати при менших вхідних тисках). «Для ракетної техніки це важливо, тому що від меншого тиску на вході в насос, і відповідно, у двигун, можна зменшити тиск у баках ракети, – відзначив Георгій. – Це є моїм професійним напрямом. Я вивчаю ті матеріали, які ми отримуємо в результаті випробувань та наземної експлуатації. Тема моєї доповіді не розкриває якихось принципових особливостей, бо вони вже вивчені, але вона показує, як деякі конструктивні особливості проточної частини з практичної точки зору впливають на характеристики насосу, а також двигуна в цілому».

Під час роботи конференції працювало понад два десятки секцій, тож широкий перелік напрямків надав можливість молодим дослідникам розкритися в будь-якій тематиці космічної сфери. Зокрема, це такі секції: «Акустичні хвилі, шумові ефекти та вібрація», «Гідроаерогазодинаміка і тепломасоперенос в системах літальних апаратів», «Гравітація і фундаментальна фізика», «Двигуни і енергетичні установки літальних апаратів. Енергозабезпечення космічних апаратів», «Динаміка, балістика та управління рухом літальних апаратів», «Захист і контроль космічного простору. Конверсія в ракетно-космічній техніці», «Інформаційні технології. Системи телекомунікацій», «Випробування літальних апаратів та їхніх систем. Методи неруйнівного контролю», «Екологія. Космічна біомедицина і психологія», «Радіоелектронна апаратура ракетно-космічних систем», «Спеціальне матеріалознавство, нові матеріали і структури», «Дистанційний моніторинг Землі», «Нанотехнології та наноматеріали в ракетно-космічній техніці».

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету