«Дніпровська орбіта» – внесок у гуманне й ефективне використання космічного простору

Традиційно яскравою, насиченою глибоким сенсом і цікавими зустрічами подією, яка щороку відбувається восени, стали XIV Наукові читання «Дніпровська орбіта». Цього разу вони були присвячені 50-річчю від дня запуску першого з серії космічних апаратів, створених за програмою «Інтеркосмос».

Захід проводить Державне підприємство КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля, Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. А.М. Макарова (НЦАОМ), Музей космонавтики ім. С.П. Корольова Житомирської обласної ради при підтримці Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я».

Головна мета наукових читань – сконцентрувати увагу на тому, що велич людства не тільки в освоєнні космосу, а й у використані великого потенціалу космічної діяльності при всебічному і повному дотриманні морально-етичних і сформованих на їхній базі правових норм. Ці норми передбачають розвиток ефективної та безпечної діяльності людства в космосі на основі збереження глобальних життєвих інтересів мешканців Землі й майбутніх поколінь. Ці норми вимагають виховання фахівців космічної галузі, які за рівнем знань і стратегічного мислення, за відповідальністю ставлення до результатів своїх технічних рішень гідні бути творцями космічного майбутнього людства. Саме ці норми вимагають рухатися вперед, спираючись на велику історію освоєння космосу, її уроки і здобутки, на філософський погляд і аналіз питань розвитку всесвіту. Усі ці аспекти охоплюють наукові напрямки читань: «Історія авіації і ракетно-космічної техніки», «Аерокосмічна освіта молоді і вузівська наука», «Екологія і космос», «Філософія і космос», «Економіко-правові, гуманітарні і етичні аспекти засвоєння космосу», «Молодь і космос».

На пленарному засіданні із привітанням до гостей і учасників наукових читань звернувся генеральний директор НЦАОМ, канд. техн. наук, доцент О.В. Кулик. З доповіддю «Космос – арена співробітництва» виступив головний фахівець космічних апаратів КБ «Південне» С.С. Кавелін. У рамках наукових читань пройшло два круглих столи. Один був присвячений 90-річчю Михайла Івановича Галася – фахівця у галузі створення балістичних ракет стратегічного призначення і космічних ракет. Спогадами про нього поділилися ветерани КБ «Південне» С.І. Ус, А.І. Логвиненко, Ю.Р. Погребной. Виступив з доповіддю доцент фізико-технічного факультету ДНУ М.С. Хорольский, який працював у конструкторському бюро разом із Михайлом Івановичем. Другий круглий стіл був присвячений 95-річчю від дня народження Геннадія Геннадійовича Команова – видатного фахівця у галузі ракетно-космічної техніки, талановитого організатора виробництва, першого директора НЦАОМ ім. О.М. Макарова. Цікаву розповідь про нього представив генеральний директор НЦАОМ О.В. Кулик. Спогадами про Геннадія Команова поділилися учасники круглого столу.

Фахівці Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара традиційно взяли активну участь у проведенні наукових читань «Дніпровська орбіта». Так, координаторами трьох секцій конференції працювали декан фізико-технічного факультету, д-р техн. наук, професор С.О. Давидов, д-р іст. наук, професор факультету фізики, електроніки та комп’ютерних систем В.С. Савчук, доценти біолого-екологічного факультету, канд. біол. наук, В.А. Горбань і О.В. Котович. На секціях конференції низку доповідей презентували викладачі й науковці ДНУ, в тому числі, привернули велику увагу доповіді представників фізико-технічного факультету – канд. техн. наук, доцента М.С. Хорольского та д-ра техн. наук, професора Г.І. Сокол. Разом із фахівцями з багаторічним досвідом у конференції бере участь багато молоді. Найактивнішими є молоді, але вже досвідчені фахівці КБ «Південне», і приємно відзначити, що більшість із них – випускники ДНУ.

На XIV Наукових читаннях «Дніпровська орбіта» були унікальні спогади, презентація цінних результатів наукових досліджень, глибокий аналіз і серйозні розмови з проблемних питань освіти, екології, розробки новітніх космічних проектів, правової регуляції космічної діяльності. Були розповіді про досягнення останніх років, амбітні плани і погляди на подальший розвиток космічної галузі.

Тетяна Лабуткіна, доцент кафедри
систем авіаційного управління