Випускник ДНУ – лауреат Іґнобелівської премії 2020 року

Андрій Потоцький, один із випускників кафедри теоретичної фізики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, отримав Ig Нобелівську премію з фізики за 2020 рік. Призи вручалися на 30-й Першій щорічній церемонії вручення Ig Нобелівської премії, яка 17 вересня проходила онлайн у Гарвардському університеті (США).

Іґнобелівська премія (Ig Nobel Prize), більш відома в Україні як «Шнобелівська» чи «Антинобелівська», є пародією на престижну міжнародну нагороду – Нобелівську премію. Премія заснована Марком Абрагамсом – редактором і співзасновником гумористичного журналу Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень») у 1991 році. Відтоді щороку присуджується по 10 премій у подібних до нобелівських категоріях (з фізики, хімії, медицини, літератури та миру) та інших – охорона здоров'я, машинобудування, біологія й міждисциплінарні дослідження. І якщо спочатку нагороди вручалися за відкриття «того, що не може бути або не повинно бути відтворене», то сучасні премії – за справжні досягнення, які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми». Тож навіть попри те, що Іґнобелівська премія, по суті, є завуальованою критикою Нобелівської премії і тривіальних та непотрібних досліджень, іноді її нагороди розцінюються позитивно. Адже, як свідчить історія, наукові дослідження із деяким гумористичним чи несподіваним аспектом часом призводять до важливих наукових відкриттів.

Так, цьогоріч у сфері фізики комітет премії відзначив спільну роботу науковців з України, Австралії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Південної Африки та Франції. Зокрема, фізики українського походження Іван Максимов та випускник факультету фізики, електроніки та комп'ютерних систем ДНУ Андрій Потоцький отримали «Шнобелівську» премію за експеримент про те, що відбувається з формою дощових хробаків при вібраціях із високою частотою (“Excitation of Faraday-like body waves in vibrated living earthworms”, Ivan S. Maksymov and Andriy Pototsky, bioRxiv 10.1101/868521, December 8, 2019). Українські вчені, які нині працюють у Технологічному університеті Суінберн у Мельбурні (Австралія), виявили, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні до тих, які формують краплі води у відповідь на вібрацію. Попри свою кумедність, це експериментальне дослідження одначе може бути корисним й отримати цілком прикладне застосування. Передбачається, що відкриття може використовуватися нейробіологами як неінвазивний метод для вивчення імпульсів мозку або у робототехніці – при розробці хробакоподібних машин, де потрібне чітке розуміння механіки справжнього хробака.

Зазначимо, що випускник кафедри теоретичної фізики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Андрій Потоцький є визнаним у світі експертом із фізики рідин. Попередньо разом з Іваном Максимовим він працював над вібрацією крапель води, де спостерігав за хвилями Фарадея, що мають фундаментальне значення. Потім у фізиків з’явилась ідея спробувати вібрувати хробаків. Оскільки черв’яки в основному складаються з води – такі собі «краплини води, покриті еластичною шкірою» – вібрація крізь них також призводить до появи хвиль Фарадея. Українські вчені зрозуміли, що ці хвилі можна використовувати для перевірки гіпотези данського професора Томаса Хеймбурга щодо поширення нервових імпульсів не лише як електричних сигналів, а ще і як звуку. Відтак, якщо гіпотеза Хеймбурга правильна, а нервові імпульси насправді є ще і звуком, це означає, що ними можна керувати за допомогою вібрації.

В інших спільних роботах, адресованих фахівцям-нейробіологам, Іван Максимов та Андрій Потоцький пропонують використовувати вібрації для встановлення зв’язку між мозком і комп’ютерами. До прикладу, у відомій компанії Neuralink Ілона Маска для цього у мозок впроваджують сотні голок-електродів, що є дуже небезпечно. Вібрації ж зможуть проходити через шкіру та кістки черепа, відповідно й небезпечна операція не знадобиться. І хоча поки що це лише здогадки, українські науковці вже отримали непоганий відгук від колег-біологів. А тому планують продовжувати роботу над цією темою.

Наразі у якості винагороди переможці жартівливої наукової премії отримали 10 трильйонів зімбабвійських доларів, дипломи та подарунки.

За матеріалами інтерв’ю Радіо Свобода