Святвечір з сестрою Олеся Гончара

Добрий вечір тобі, пані господине.
Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!

З такою колядкою на Святвечір ми завітали до Олександри Терентіївни Сови. З обережністю попередили, щоб не порушити бабусечці спокій – у цьому році вона зустрічає 96-у весну. У затишній світлиці нас вже очікувала з теплою посмішкою святково одягнена Олександра Терентіївна. Студенти і викладачі факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ ім. О.Гончара – часті гості цієї оселі. Тут з ними завжди радо діляться безцінними споминами, життєвою мудрістю, душевним теплом.

Разом з господинею цього вечора співали колядки біля святих образів і голова СПУ Дніпропетровщини Леся Степовичка. Олександра Терентіївна усіх гостинно пригощала ласощами, як у дитинстві. Після традиційних привітань ми зайшли до кімнати-музею Олеся Гончара. Там вітала нас тиша і спокій. На полицях охайно розміщені книги, публікації. На стінах – портрети письменника з рушниками-оберегами.

Поринувши у світ спогадів, Олександра Терентіївна розповідала про батьків, дитячі роки з Олесем. Пам’ятає всі подробиці минулого, залюбки щоразу розповідає історію їхнього життя відвідувачам.

У садибі-музеї Олеся Гончара, цьому острівці духовності у Дніпропетровську, завжди раді гостям.

Методист Центру гуманітарних

проблем освіти ДНУ ім. О Гончара

Н.М. Щербак