Олесь Гончар: «День перемоги. Це наш другий великдень! Солдатський»

У ДНУ ім. Олеся Гончара на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства пройшли традиційні квітневі Гончарівські читання „Він ішов життям і крокував війною”, присвячені 92-річчю від дня народження славетного українського митця, фронтовика і патріота Олеся Гончара та 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, організовані Центром по вивченню творчості Олеся Гончара. Упродовж 46-ти років триває процес наукового осмислення творчості Майстра – від І Гончарівської конференції у 1964 році до ювілейної V Всеукраїнської наукової конференції у квітні 2008 року. Щороку проводяться Гончарівські читання.

На свято запросили сестру Олеся Гончара О.Т.Сову. Олександра Терентіївна завжди з щирою вдячністю ставиться до університету, радо приймає у своїй садибі-музеї Олеся Гончара студентів та залюбки розповідає про молодшого брата. Стареньку ознайомили з іменною аудиторією О.Гончара, у якій проходили цього року читання, керівництво факультету вручило їй великодній кошик із солодощами, писанками. Олександра Терентіївна розповідала про довгу розлуку з братом, коли його, двохрічного малюка після смерті мами забрала бабуся на Полтавщину, а Олександра залишилася з батьком та мачухою. Зустрілися вперше уже заміжня Шура та юнак Олесь аж 1935 році. А після війни, як відомо, Олесь Гончар жив деякий час у сестри, писав тут свої безсмертні «Прапороносці», продовжував перерване війною навчання в Дніпропетровському університеті.

У розпалі читань до аудиторії завітав ректор ДНУ Микола Вікторович Поляков, щоб зачитати щойно отриману телеграму з подякою за вшанування пам’яті письменника від родини Олеся Гончара – дружини, доньки, онуки: «Сердечно вітаємо всіх учасників цьогорічних Гончарівських читань і дякуємо від душі за участь у цій події всіх, хто до неї долучився. Люди, які несуть у життя добро й світло, заслуговують найвищої шани, уваги й любові. Усім вам бажаємо мужності , гідних справ в ім’я добра й справедливості».

Присутніх привітали з відкриттям Гончарівських читань декан факультету професор І.С.Попова, голова Дніпропетровського відділення СПУ Л.Н.Степовичка.

Проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді Валентин Васильович Іваненко зазначив: «ДНУ є колискою, з якої вийшло багато видатних особистостей. Серед них - Олесь Гончар, ім’я якого нерозривно пов’язане з Дніпропетровським національним університетом. Завдяки спільними зусиллям літературної громадськості та керівництва університету його ім’я по праву носить наш класичний університет. Олесь Гончар – справді велич всесвітнього масштабу, національний світоч України 20 сторіччя, який своєю творчістю й авторитетом утверджував духовні підвалини української нації, сприяв консолідації українства у різні часи».

З доповіддю „Забути їх не зможу я” виступила доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Нінель Іванівна Заверталюк. Назва доповіді - це слова самого Олеся Гончара про фронтових побратимів - рядових героїв, з якими митець ішов пліч-о-пліч, визволяючи Україну, Румунію, Чехословаччину, Угорщину, Австрію. Доповідач наголосила, що тема війни і перемоги, нерозривно пов’язана з патріотизмом та красою вірності, ніколи не полишала Олеся Гончара. У романі „Прапороносці” автор опоетизовує рядових солдатів, возвеличуючи їх щоденний героїзм. Н. І. Заверталюк залучає багатий матеріал про фронтові дороги письменника – його спогади та щоденникові записи. 9 травня 1994 року Олесь Гончар занотував у «Щоденнику»: «День перемоги. Це наш другий великдень! Солдатський». «1945 року великдень припав на 1 травня. У 2010-му майже співпали день народження Олеся Гончара і Великдень. Для нього Великдень і Перемога Солдата Вітчизни осяяні високим духом. Знаменно, що сьогодні, напередодні цих двох свят – Великодня і 65-річчя Перемоги говоримо про Олеся Гончара як воїна і носія Високого Духу і світла» - наголосила Нінель Іванівна.

Творча група студентів і викладачів факультету представила літературно-музичну композицію „Він ішов життям і крокував війною”, де за воєнною поезією і прозою та щоденниковими записами митця відтворено його фронтові шляхи до Перемоги, що пролягали через Будапешт, Прагу і Відень. Прозвучали уривки з „Щоденників”, ілюстровані слайдами, та сценічно втілені фрагменти роману „Прапороносці”.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету