Президентський університет: перезавантаження вищої освіти України

23 грудня 2021 року за ініціативою Міністерства освіти і науки України на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбувся круглий стіл «Президентський університет – поєднання інноваційних технологій з українськими традиціями та міжнародним досвідом».

У нараді взяли участь: перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко; народна депутатка від фракції «Слуга Народу» і голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина. А безпосередньо із презентацією проєкту «Президентський університет» виступив заступник міністра освіти і науки України Ігор Гарбарук.

Обговорення концепції Президентського університету відкрив перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, запропонувавши колегам обмінятися напрацюваннями, висвітливши найкращі шляхи вирішення усієї проблематики, що виникає в процесі організації такого важливого закладу вищої освіти як Президентський університет. Андрій Олександрович одразу наголосив, що новостворений Президентський університет не є конкурентом для інших ЗВО України. «Навпаки, це можливість перезавантажити національну вищу освіту. Він має стати сучасним інноваційним центром, який забезпечить Україну вітчизняними фахівцями за найзатребуванішими, високотехнологічними професіями. Наразі ми маємо недосконалу законодавчу базу, зокрема, Закон «Про вищу освіту», який, на жаль, не дозволяє повністю імплементувати новітні стандарти та підходи для управління вищою школою. Саме для цього ми і створюємо Президентський університет. Цей пілотний проєкт – саме та точка, що дозволить нам рухатися до найвищих європейських і світових стандартів. Упевнений, загальна синергія всієї наукової і освітянської еліти країни, зможе внести справжнє перезавантаження в освіту, надавши Україні шанс увійти в один ряд з найінноваційнішими націями світу», – підкреслив Андрій Вітренко.

Заступник міністра освіти і науки України Ігор Гарбарук виказав віру в те, що саме освіта є тією платформою, на якій можна збудувати сильну країну. Для якісних позитивних зрушень ми маємо змінити освітню парадигму та cлідувати такими трьом ключовим напрямам, як розвиток особистості, вдосконалення професіоналізму та стратегічне охоплення сучасних світових трендів, наголосив Ігор Миколайович.

Ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Сергій Оковитий зазначив: «Модель інноваційного закладу вищої освіти, який стане драйвером науково-технічного прогресу в Україні, враховує, на нашу думку, основні вектори розвитку людського капіталу. Концептуальні засади організації освітнього процесу, представлені нам Ігорем Миколайовичем, передбачають як особистісний розвиток молодої людини, так і широкі можливості менеджменту власної освітньої та наукової траєкторії в обраній сфері. Вільний вибір траєкторії навчання тільки впроваджується в систему організації освітнього процесу в українській вищій школі, і практика нашого Президентського університету також дасть поштовх до змін.

На нашу думку, академічна свобода, не в останню чергу, приваблює сьогодні молодих українців в європейських та американських університетах. І саме це дає змогу виховувати справжніх лідерів нації, які потім своїм успіхом надають, наприклад, Гарвардському університету загальновизнаний статус Президентського університету. До речі, випускник хімічного факультету ДНУ Олександр Жураковський закінчив аспірантуру Оксфордського університету, де захистив дисертацію (D.Phil.) за спеціальністю Organic Chemistry, потім працював науковим співробітником у Гарвардському університеті (США) на факультеті хімії і хімічної біології. А наш випускник і професор історичного факультету ДНУ Сергій Плохій сьогодні очолює в Гарвардському університеті Інститут україністики», – підкреслив Сергій Іванович.

Своїм баченням поєднання інноваційних технологій з українськими традиціями та міжнародним досвідом у діяльності Президентського університету також поділилися науковці Дніпра: ректор Українського державного університету науки і технологій, голова Ради ректорів закладів вищої освіти Дніпропетровської області Олександр Миколайович Пшінько, ректорка Дніпровського медичного університету Тетяна Олексіївна Перцева, ректор Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту Віктор Савченко, ректор Університету імені Альфреда Нобеля Сергій Холод. До обговорення концепції нового освітнього закладу долучилися представники з Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Дніпровського державного аграрно-економічного університету, Українського державного хіміко-технологічного університету, Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля.

Головна ідея круглих столів містами України – вироблення спільних напрацювань освітян, вчених, науковців і представників влади задля запуску навчального процесу у майбутньому Президентському університеті. Перші онлайн-засідання наразі пройшли у Національному університеті «Львівська політехніка» та в Одеській облдержадміністрації.

Президентська ініціатива зі створення нового закладу вищої освіти схвалена Кабінетом Міністрів України 31 травня 2021 року. Концепція майбутнього ЗВО передбачає створення сучасного освітньо-наукового центру шляхом концентрації кращих матеріальних і людських ресурсів країни із залученням бюджетних і небюджетних коштів. Навчання у Президентському університеті планується розпочати з жовтня 2023 року. Передбачається, що у перший рік роботи навчальний заклад відчинить двері для 120 найкращих студентів (6 напрямків по 20 здобувачів освіти), а за кілька років їх кількість збільшиться до 600 осіб. Президентський університет готуватиме спеціалістів з наступних напрямків: інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, аерокосмічні, енергетичні технології, біотехнології тощо.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету