Випускниця ДНУ – володарка гранту від Європейської наукової ради

Випускниця хімічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ганна Гриньова виграла стартовий грант ERC 2021 від Європейської ради з наукових досліджень. Елітний стартовий грант європейської дослідницької ради наданий для роботи над проєктом «PATTERNCHEM», метою якого є розробка передбачуваних алгоритмів нових функціональних органічних матеріалів.

Молода українська науковиця увійшла у список провідних дослідників Швейцарії, відібраних для фінансування у галузі «Фізичні науки та інженерна область». Цей елітний стартовий грант на реалізацію фундаментальних науково-дослідних проєктів надається Європейською дослідницькою радою (European Research Council, ERC) для підтримки досвідчених учених, які мають докторський ступінь та унікальну пропозицію для досліджень, а також демонструють перспективний науковий талант. Спрямований на дослідників-лідерів, цей грант сприяє створенню нових визначних науково-дослідницьких груп для проведення незалежних досліджень у Європі.

Наразі докторка Ганна Гриньова очолює молодшу дослідницьку групу «Обчислювальна хімія вуглецю» (Computational Carbon Chemistry, CCC) Гейдельберзького Інституту теоретичних досліджень (HITS gGmbH, Німеччина). У своїх дослідженнях вона використовує найсучаснішу обчислювальну хімію для дослідження та використання різноманітних функціональних органічних матеріалів. Зокрема, вона та її команда розробляють структуру інструментів і концепцій in silico для розробки та відбору нових функціональних матеріалів і пристроїв на основі графену з цільовим застосуванням у безметалевому каталізі та молекулярній електроніці.

Зазначимо, що дипломи бакалавра (2008) та магістра хімії (2009), обидва з відзнакою, Ганна Гриньова отримала у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. «Її інтерес до хімії, що виявився ще в шкільні роки, в університеті переріс у прагнення академічних досліджень. Уже під час бакалаврату Ганну найбільше захопили фізична, органічна та комп'ютерна галузі хімії. Її магістерська дисертація була присвячена нетрадиційним механізмам реакцій нуклеофільного заміщення», – пригадує науковий керівник Ганни Гриньової, доктор хімічних наук, професор, ректор ДНУ Сергій Оковитий.

«У 2010 році я переїхала до Канберри, де розпочала аспірантуру в галузі комп'ютерної хімії під керівництвом професорки Мішель Кут (Prof. Michelle Coote) в Австралійському національному університеті, – на наше прохання розповіла про свій шлях в науці Ганна. – Наукова робота в столиці Австралії охоплювала низку тем – від механістичних досліджень деградації та стабілізації полімерів до фундаментальних аспектів реакційної здатності вільних радикалів. А дослідження в області нетрадиційного ефекту зовнішніх електричних полів на вільні радикали навіть лягли в основу нової концепції електростатичного каталізу. У 2014 році я захистила докторську дисертацію, яка отримала низку нагород, у тому числі медаль Корнфорта за найвидатнішу докторську дисертацію в галузі хімії, хімічних наук або хімічних технологій від Королівського Австралійського хімічного інституту, а також премію IUPAC-Solvay для молодих хіміків за одну з п'яти найвидатніших докторських дисертацій загальної галузі хімічних наук у світі від Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії».

Здобувши докторський ступінь, Ганна переїхала до Швейцарії. У якості постдока приєдналася до лабораторії професорки Клеманс Кормінбеф (Clémence Corminboeuf) у Інституті хімічних наук та інженерії Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL), де зосередилася на комп'ютерному моделюванні органічних напівпровідників. Д-р Гриньова показала, що насичені вуглеводневі ланцюги здатні на безпрецедентно високу провідність з допомогою суперпозиції каналів струму. Раніше цей ефект у тих молекулярних провідників був значною мірою недооцінений. Тож у 2016 році науковиця отримала престижну індивідуальну стипендію Марії Склодовської-Кюрі (Marie Skłodowska-Curie Actions) від Європейської комісії для подальших досліджень нестандартних мономолекулярних органічних провідників.

Із квітня 2019 року докторка Гриньова розпочала незалежну наукову кар’єру, очоливши молодшу дослідницьку групу «Обчислювальна хімія вуглецю» (CCC) у Гейдельберзькому Інституті теоретичних досліджень (HITS gGmbH) та Міждисциплінарному центрі наукових обчислень (IWR) Гейдельберзького університету. Там за допомогою різноманітних методів сучасної комп'ютерної хімії наукова група докторки Гриньової досліджує такі функціональні органічні матеріали, як графен та його похідні, метало- та ковалентно-органічні каркасні структури, N-гетерополіциклічні радикали та інші, що застосовуються в органокаталізі, молекулярній електроніці та відновленні довкілля.

Додатково науковиця бере участь у двох великих наукових центрах: Центрі спільних досліджень Німецької наукової ради SFB1249 «N-Гетерополіцикли як функціональні матеріали» та Ініціативі стратегічних досліджень SIMPLAIX для багатомасштабного моделювання з використанням великих даних.

Також Ганна Гриньова опублікувала близько 40 наукових статей та оглядів у таких впливових виданнях, як: Nature Chemistry, Journal of the American Chemical Society та Angewandte Chemie International Edition. Вона є членом Товариства німецьких хіміків, членом Колегії Елізабет Шиман Товариства Макса Планка, а також членом редакційних та консультативних рад кількох наукових журналів.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету