Спеціалісти біолого-екологічного факультету про радіаційну та хімічну безпеку

Поточний радіаційний стан у південно-східній Україні

У даний час деякі ядерні об'єкти знаходяться під контролем військ Російської Федерації (Чорнобильська АЕС), деякі – (Запорізька АЕС) знаходяться на межі військової взаємодії. Відповідно, виникає можливість виникнення радіоактивних аварій, спричинених порушеннями ядерного циклу.

Енергоблок 4 Чорнобильської АЕС – закритий конфайментом, усередині якого перебуває старий, але все ще досить міцний «саркофаг». Сам реактор після викиду був практично порожній, сама реакторна зона завалена карбідом бору та доломітами. Тому критичного нового радіоактивного зараження навіть при руйнуванні конфайменту та саркофагу мабуть не буде, проте об'єкт вимагає подальшого контролю та збереження під егідою МАГАТЕ.

Інша ситуація існує на поточний момент із Запорізькою АЕС. У кожному з 6 працюючих реакторів знаходиться близько 180 т радіоактивних матеріалів, крім того, для їх охолодження потрібна енергія для функціонування водних насосів у ланцюгах охолодження, відключати які – не можна.

Як правило, за критичних умов включається автоматичний захист, який забезпечує досить швидке (але не миттєве) глушіння реакторів. В той же час, різка зміна режимів роботи насосів та управління реакторів може викликати неконтрольовані наслідки, такі як перегрів реакторної зони, розриви в системах відведення відпрацьованої радіоактивної води, локальні термічні вибухи. Ядерний вибух за типом Чорнобильської аварії можна змоделювати тільки:

1) при спеціальному впливі на систему управління реакторами (тероризм, диверсія),

2) при впливі зовнішніх сил (бомба, ракета, літак, що падає) на реактор і саму систему управління.

Зважаючи на те, що після Чорнобильської катастрофи в основному постраждали 3 країни (Україна, Білорусь, РФ) перша причина – малоймовірна, оскільки наслідки можуть бути глобальними для ще більшої кількості країн. Друга причина – досить ймовірна, та водночас – непередбачувана.

Відповідно, для підвищення надійності роботи ЗАЕС логічно тимчасово (за погодженням різних сторін) оголосити зони всіх АЕС України деякими особливими невоєнними територіями, що не підлягають захопленню та переходу управління реакторами від рук кваліфікованого персоналу, який має саме на цих об'єктах багаторічний досвід роботи, до невідомих військових угрупувань, домовитися з усіма сторонами конфлікту на іншими про заборону прольоту літаків та ракет над такими територіями, залучити до розгляду питання фахівців ядерної енергетики інших країн для вироблення прийнятних дій.

На даний час у зоні м. Дніпро радіаційна обстановка повністю штатна, фонова радіація становить 17 мкР/год (що є нормою).

Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом або виливом в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

• зберігайте спокій, уникайте паніки;

• надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, закритий одяг;

• якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;

• вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;

• зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;

• попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;

• виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР;

• при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу;

• постраждалим надайте першу долікарську допомогу*;

• вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.

Перша долікарська допомога*

Що робити при отруєнні сильнодіючими речовинами:

1. Захистити органи дихання від подальшої дії отруйних речовин.

2. На потерпілого надіти протигаз або ватну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2% розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести або вивести його із зони ураження.

3. Забезпечити потерпілому спокій і тепло.

4. Вимити очі і відкриті ділянки тіла чаєм, молоком тощо.

5. Звернутися за допомогою до медиків.

Що робити при отруєнні аміаком:

1. Шкіру, очі, ніс, рот вимийте водою.

2. В очі закапайте дві-три краплі 30% розчину альбуциду, в ніс – оливкове масло.

Що робити при отруєнні хлором:

1. При зупинці дихання – зробіть штучне дихання.

2. Шкіру, рот, ніс вимийте 2% розчином питної соди або водою.

Що робити при отруєнні метаном:

1. При зупинці дихання – зробіть штучне дихання.

Що робити при отруєнні чадним газом:

1. Розстебніть комірець одягу.

2. При зупинці дихання – зробіть штучне дихання.

Що робити у разі викидів хімічних елементів з нафтобази, або у випадку пошкодження сховищ нафтопродуктів

У результаті обстрілу Російськими окупаційними військами нафтобази у с. Крячки (Васильківський р-н Київської області) ракетами в ніч на 27 лютого 2022 р. відбулось загоряння нафтопродуктів. За словами представника заправочної мережі КLО, якій належить нафтобаза, сховища були заповнені майже повністю. Пожежа може становити серйозну небезпеку або навіть призвести до техногенної катастрофи через наступні причини:

- сажа, утворена від горіння нафтопродуктів є найнебезпечнішим канцерогеном з усіх, які людина може зустріти у побуті;

- дим та шкідливі речовини від горіння нафтопродуктів можуть розноситися вітром у будь-якому напрямку в залежності від метеорологічних умов;

- у результаті горіння виділяється багато чадного газу, оксиду нітрогену, які при взаємодії з водою дають кислоти. Якщо дані кислоти потрапляють на слизову оболонку організму людини, то кислоти будуть утворюватися й в самому організмі.

Для запобігання отруєнню екологи радять:

- Уникайте тривалого перебування на відкритому повітрі :

1. Вранці;

2. У туман;

3. Під час задимлення.

- Не відкривайте вікна, а якщо вам потрібно провітрити, то вішайте на вікно вологу тканину і періодично змінюйте її;

- Робіть вологе прибирання приміщення та розмістіть в приміщенні посудину з водою;

- Пийте багато води, особливо підсолену та лужну, споживайте кисломолочні продукти;

- Промивайте горло.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету