Міжнародний форум із біологічної науки в ДНУ

6-7 жовтня на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у дистанційному форматі відбулася VI Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми біохімії, клітинної біології та фізіології» 

Організаторами масштабного наукового форуму виступили: Міністерство освіти і науки України; Українське біохімічне товариство; Українське фізіологічне товариство ім. П. Г. Костюка; Kielanowski Institute of Animal Physiology and Nutrition (Poland); Anara AB&SGPlus (Sweden); Lund University (Sweden); Bingol University (Turkey).

Упродовж двох днів свої наукові доробки на форумі презентували 274 науковці з 13 країн світу: Бельгії, Ізраїлю, Італії, Іспанії, Канади, Німеччини, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Туреччини, Швеції, Швейцарії та, звичайно, України. Нашу країну на форумі представляли дослідники з різних регіонів: Києва, Дніпра, Запоріжжя, Вінниці, Сум, Харкова, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Одеси, Полтави, Чернігова.

Спільно обговорювалися нові результати, отримані за останні два роки в галузі нейробіології, медичної біохімії та фізіології, клітинної біології, ветеринарної та екологічної біохімії. Однак найбільше наукових дискусій точилося навколо гострих питань сучасності: молекуляно-фізіологічних механізмів стресового навантаження, депресії, посттравматичного синдрому, механізму виникнення страху та його подолання, прямих та віддалених ефектів ковідної інфекції, альтернативних шляхів превентивного захисту метаболічних реакцій за допомогою природних антиоксидантів.

Майже половину доповідей презентували саме молоді вчені – аспіранти й магістри, більшість яких залишаються в Україні та продовжують свої наукові дослідження, не зважаючи на всі труднощі сьогодення.

Учасників поважної міжнародної конференції у ДНУ привітали проректор з наукової роботи Олег Маренков, деканеса біолого-екологічного факультету Олена Севериновська й завідувачка кафедри біохімії та фізіології Галина Ушакова.

 

Загалом, протягом конференції заслухали 52 усні та 51 стендові доповіді. Наприклад, американські колеги з лабораторії поведінкової та геномної нейронауки презентували своє дослідження «Dynamic regulation of fear extinction by intercalated cells of the amygdala». Олена Букало разом із співавторами проаналізували відчуття страху та ролі проміжних інтернейронів в амигдала в патогенезі неврологічних захворювань.

 

Колеги зі Стенфордського університету (Каліфорнія, США) з лабораторії Джоани Висоцької презентували результати впливу транскрипційних факторів на прояви фенотипичних ознак. У своїй доповіді «Рrecise modulation of transcription factor levels reveals drivers of dosage sensitivity» Сахін Нагві визначив дозозалежний вплив одного з транскрипційних факторів SOX9 на форму обличчя.

  

Фахівці з Бінгольського університету (Туреччина) визначили ефективність застосування куркуміна за для гальмування росту клітин пухлини легень.

 

Свої наукові здобутки науковій спільноті представили й українські учені, серед яких – провідні біологи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Так, завідувачка кафедри біохімії та фізіології професорка Галина Ушакова презентувала результати комплексної роботи стосовно розкриття механізму астрогліозу за умов внутрішньочерепної геморагії.

Так само аспірантка кафедри біохімії та фізіології ДНУ Валерія Мізін у співавторстві з професоркою Оленою Севериновською та професором Метью Бойко (Ізраїль) показала результати дослідження зміни поведінкових реакцій за умов контагенозної депресії.

А от фахівці Інституту фізіології імені О.Богомольця НАН України презентували результати експериментальних досліджень впливу антибіотиків під час вагітності на подальший сценарій розвитку гіпокампу, що відповідає за процеси навчання та пам’яті. Автором роботи «Antibiotic administration at different periods of embryogenesis impacts the brain morphology and cognition in mice» є науковець Дмитро Шепілов.

Учені відділу молекулярної біології під керівництвом професора Олександра Мінченка Інституту біохімії імені О. Палладіна презентували низку доповідей, що розкривають роль стресу ендоплазматичного ретикулуму в нормі та за умов патологій.

Науковці Львова та Івано-Франківська продемонстрували колегам результати впливу спермідину на клітини нейробластоми. Дослідження «Spermidine activates autophagy in human neuroblastoma SH-SY5Y cells from effects of arginine starvation» провели Ярина Ніштук, Олег та Олена Стасики.

Кафедра біохімії та фізіології ДНУ