Наукові читання «Дніпровська орбіта-2022»

Жовтень ознаменувала традиційна, як завжди вагома подія в космічному житті України. 26-28 жовтня на базі НЦАОМу ім. О.М. Макарова відбулися XVІI Наукові читання «Дніпровська орбіта-2022».

Наукові читання проводилися Національним центром аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова (НЦАОМ) та Національним музеєм космонавтики ім. С.П. Корольова (м. Житомир) за підтримки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та Державного підприємства «Конструкторське бюро “Південне» ім. М.К. Янгеля». Фахівців різних сфер діяльності (технарів і гуманітаріїв, працівників підприємств і науково-дослідних інститутів, освітян, працівників музейної справи та інших) зібрала єдина глобальна ідея вивчення і практичного застосування навколоземного простору і всієї величі Космосу на основі принципів гуманізму і великої відповідальності людства. Ця ідея, не завжди названа явно, червоною ниткою проходила через множину різнопланових доповідей, розподілених у рамках шістьох наукових напрямків конференції: 1) історія авіації та ракетно-космічної техніки; 2) аерокосмічна освіта молоді та вузівська наука; 3) екологія та Космос; 4) філософія та Космос; 5) економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння Космосу; 6) молодь та Космос. У роботі конференції взяли участь близько 50 учасників, заслухано 25 доповідей.

Цього року наукові читання «Дніпровська орбіта-2022» проводилися у важкі для країни часи, в умовах воєнного стану, відбувалися дистанційно. Але приєднувалися онлайн учасники з Києва, Житомира, Павлограда, Кропивницького, Полтави, Дніпра та інших міст, і починалася плідна, цікава й дуже продуктивна робота. Вражали чудові, наповнені фактами, глибоким аналізом і оригінальними думками презентації доповідей, розпочиналися змістовні обговорення, формулювалися супутні проблеми, генерувалися підходи до їх вирішення. І як завжди на цьому унікальному заході, присвяченому гуманітарним аспектам космічної діяльності, була історична ретроспектива, сучасність із її досягненнями, проблеми, перспективами та поглядом у майбутнє. Говорили про історію космонавтики і повітроплавства в Україні, про цікаві факти щодо розвитку ракетної техніки у світі, про різні історичні аспекти і здобутки космічної діяльності в Україні. Висвітлювали генезис проєктування, технологій створення та застосування ракетно-космічної техніки. Згадували відомих людей українського походження, діяльність яких пов’язана з Космосом, історію ЗВО України та історичні факти щодо студентської діяльності за аерокосмічної тематикою тощо.

Піднімалися різнопланові проблеми і питання, пов’язані з аерокосмічною освітою, серед яких: розвиток дуальної освіти; мотивація молоді до космічної діяльності; вдосконалення лекційної форми навчання в ракурсі аерокосмічної освіти; аналіз стратегій розвитку космічної освіти; а також чудова доповідь про молодіжну активність і громадську діяльність у рамках унікального проєкту «Студентська ракета», що реалізується за участю студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Був представлений аналіз цікавої проблематики, сформульованої як «Молодь і майбутнє із штучним інтелектом». На прикладах здобутків, отриманих на підприємствах аерокосмічного профілю, проведений аналіз впливу участі у молодіжних радах на формування професійних компетентностей працівників. Розглядалися перспективні напрямки розвитку ринку космічних послуг, новели космічного законодавства щодо демонополізації космічної діяльності в Україні. Піднімалися глибокі питання щодо екологічної безпеки різних аспектів космічної діяльності, використання космічної техніки в задачах моніторингу екологічного стану територій, напрямки дослідження Землі і всесвіту приладами нових поколінь тощо.

Традиційно насиченим і багатогранним був тематичний напрямок, присвячений філософським аспектам вивчення та розуміння Космосу людиною. В рамках цього напрямку також приділялася увага філософським аспектам відображення космосу у мистецтві і кінематографі, а ще була представлена неймовірно цікава постановка питання «Філософія міжнародного космічного права як метатеоретична галузь знань».

Старт роботі наукових читань дало офіційне відкриття, на якому з привітаннями до учасників та гостей конференції звернулися заступниця Генерального директора з науки та освіти Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова Ірина Федоренко та директорка Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова Ірина Дячук. Потім секційна робота за тематичними напрямками. Далі урочисте закриття наукових читань, під час якого Генеральний директор НЦАОМ імені О.М. Макарова Олексій Кулик відзначив плідну роботу та здобутки наукових читань цього року, висловив впевненість у подальшому розвитку космічної діяльності в Україні та обов’язкових нових зустрічах фахівців, натхненників, однодумців на наукових читаннях «Дніпровська орбіта» наступних років.

Активну участь у роботі наукових читань «Дніпровська орбіта-2022» взяли представники Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – зокрема, з фізико-технічного факультету, факультетів фізики, електроніки та комп’ютерних систем, суспільних наук і міжнародних відносин, біолого-екологічного та історичного.

Викладачі, науковці, аспіранти та студенти ДНУ підготували 10 доповідей. Координаторами наукових напрямків та учасниками наукових читань із ДНУ стали професори Сергій Давидов, Анатолій Санін, Варфоломій Савчук, Галина Сокол, Наталія Калініна, Віталій Кривошеїн, Сергій Шевцов, доценти Віктор Хуторний, Вадим Горбань, Тетяна Лабуткіна, Іван Карпович, аспіранти Лев Загаєвський, Наталія Цокур, Ярослав Мороз, студенти Ігор Поцелуйко та Денис Михальов.

Як і в попередні роки «Дніпровська орбіта» залишила спадщину чудових наукових статей у матеріалах конференції (деякі з них після доопрацювання будуть опубліковані у фахових виданнях), а також глибше розуміння багатьох проблем і підходів до їх вирішення, багато нових ідей, натхнення до подальшої роботи та впевненість у подальшому розвитку космічної діяльності в Україні. І ще лунала велика вдячність нашим Захисникам, які наближають Перемогу та дають змогу працювати науковцям – продовжувати освітній процес і свою наукову діяльність, проводити такі чудові заходи як наукові читання «Дніпровська орбіта-2022».

Доцентка фізико-технічного факультету
Тетяна Лабуткіна