Живи, бібліотеко!

30 вересня у гостинній залі Наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара лунала музика Моцарта у виконанні ансамблю класичної музики Палацу студентів ДНУ „Капріччіо”. Великий колектив „книжкового храму” одного з провідних вітчизняних університетів приймав вітання із Всеукраїнським днем бібліотек від керівництва вишу, викладачів і студентів, гостей та колег. У цей день працівники книгозбірні на чолі з директором, заслуженим працівником культури Світланою Василівною Кубишкіною приймали та видавали не книги і періодику, а тільки подарунки та найщиріші поздоровлення, тому що це не тільки професійне свято бібліотекарів, але й кожного, хто любить і цінує книгу, відвідує цей культурно-просвітницький осередок, шанує працю його співробітників. Для багатьох вона стала рідною домівкою, бо без книги немає знань, поступу вперед.

Сама назва – Всеукраїнський – свідчить, що це свято загальнонародне. Воно відзначається в Україні з 1998 року, коли Президент Леонід Кучма підписав відповідний Указ, зважаючи на „великий внесок бібліотек у розвиток освіти, науки й культури, а також враховуючи необхідність підвищення їх ролі в суспільстві”. І це є свідченням глибокої поваги до своєї культури, духовних надбань і, безперечно, визнанням тієї великої ролі, яку відіграє в державі така поважна інституція.

Бібліотека завжди була збирачем і дослідником творів друку – вічних пам’яток писемності, забезпечуючи нерозривний зв’язок минулого і сьогодення, а її служителі – вірними зберігачами і популяризаторами духовної спадщини поколінь. Хтось із мудрих сказав: „Бібліотекар – це не професія, а стан душі”. Для кожної освіченої людини бібліотекар, насамперед, творча особистість, яка безкорисливо, щедро, з повною віддачею допомагає читачам бути обізнаними у різноманітних питаннях і проблемах.

Сучасний бібліотекар (і особливо університетський) виступає своєрідним провідником у світ нового й непізнаного. Сьогодні він повинен знати і комп’ютерну грамоту, і психологію, і філософію, і бухгалтерський облік, і етику, і естетику... Звичайно, все знати проблематично, але бібліотекар знає, де можна знайти відповіді, надасть повну, всебічну інформацію зі світового простору, але ж відомо, що „той, хто володіє інформацією, той володіє світом”. І саме університетські бібліотеки є важливими ланками підтримки науки та освіти, сприяння академічному розвитку та суспільному поступу.

Таким взірцем академічної установи, храму мудрості, де живе духовність, є Наукова бібліотека ДНУ ім. О.Гончара. Це культурний та інформаційний центр навчального закладу, який відіграє важливу роль у навчальному процесі. Досить сказати, що жоден захід (конференції, „круглі столи”, семінари) не відбувається без участі бібліотеки, яка організовує для них інформаційне забезпечення, виставки, перегляди. Тут працюють творчі, небайдужі люди – досвідчені спеціалісти, безмежно віддані своїй справі, які вважають свою професію не просто роботою, а покликанням душі.

За нелегку працю, терпіння й тепло, з якими завжди приймає цей книжковий дім, подякував колективу і поздоровив зі святом проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, професор Валентин Васильович Іваненко:

- Бібліотеки – це перш за все люди. І в цей день ми віддаємо данину шани саме подвижникам бібліотечної справи, які присвятили своє життя служінню читачеві, книзі, знанням. ХХІ століття, визнавши одним із своїх головних пріоритетів вільний обмін і доступ до інформації, об’єктивно поставило професію бібліотекаря у перший ряд найнеобхідніших і актуальних. Незважаючи на те, що вона не є легкою, але у соціальному плані – надзвичайно важливою. Від праці бібліотекаря певною мірою залежить інтелектуальне майбутнє нашої держави, і, в решті решт, і її успішний розвиток.

Бібліотека ДНУ разом із колективом університету пройшла довгий шлях розвитку, розпочавши свою діяльність восени 1918 року. І, як університет, стала однією з кращих вузівських бібліотек України. Її історія – це історія становлення й розвитку класичного університету, його досягнень і злетів, це – доля людей, відданих служінню її величності Книзі, справі освіти і виховання університетської молоді, це – сприяння науковим відкриттям і підтримка творчих особистостей.

Шановні бібліотекарі, у день вашого професійного свята прийміть слова щирої вдячності за вашу працю, таку необхідну кожному з нас – і студенту-першокурснику, і поважному професору, а також побажання щастя, добробуту, натхнення та любові. Успіхів у вашій благородній просвітницькій справі. Міцного здоров’я та благополуччя вам і вашим родинам. Хай все у вас буде добре!

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету