Історико-краєзнавча конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя»

27–28 жовтня на історичному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася чергова XIII Обласна історико-краєзнавча конференція «Історія Дніпровського Надпоріжжя». Захід присвячувався 105-й річниці заснування ДНУ і проводився в дистанційному режимі з огляду на умови військового часу.

Укотре конференція зібрала представницьке коло науковців та аматорів – 64 учасники, які підготували 59 доповідей (окремі – у співавторстві). Тематика конференції викликала інтерес учених-істориків, географів, учителів, музейників, краєзнавців Дніпра, Кам’янського, Кривого Рогу, Києва, с. Новоолександрівки Дніпровського району, а також Потсдама (наша колежанка з Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького Тетяна Портнова, перебуваючи у Німеччині, працює у Потсдамському університеті). У конференції взяли участь молоді вчені, аспіранти та студенти.

Перший день конференції, яку відкрили голова оргкомітету в. о. декана історичного факультету Дмитро Архірейський та ректор ДНУ професор Сергій Оковитий, видався насиченим актуальними й цікавими доповідями й дискусіями. Початок плідній роботі поклали виступи на пленарному зібранні: «Питання дерусифікації та деколонізації нерухомої культурної спадщини дніпропетровської області» – Лідії Голубчик, директорки Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, дійсної членкині Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць; «Дмитро Яворницький та українські діячі Катеринослава/Дніпропетровська – дійсні члени Наукового товариства ім. Шевченка» – Сергія Світленка, доктора історичних наук, професора, голови Дніпровського осередку Наукового товариства імені Шевченка; «Діяльність політвідділів МТС в умовах Голодомору на Дніпропетровщині» – Наталі Романець, докторки історичних наук, провідної наукової співробітниці Національного музею Голодомору-геноциду; «Суб’єктивні нотатки до інтелектуального портрета Почесного доктора Гончарівського університету академіка П. Т. Тронька» – Валентина Іваненка, доктора історичних наук, професора кафедри східноєвропейської історії ДНУ.

Центральними проблемами в обговоренні конференції традиційно стали історичні постаті Придніпровського регіону; історія міст і сіл Дніпровського Надпоріжжя; суспільно-політичне та економічне життя; освіта, наука, духовність і культура краю; географічно-туристична компонента краєзнавства Придніпров’я.

На другий день конференції відбулася презентація збірки документів «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині», упорядницею якої стала Наталя Романець – одна із провідних фахівчинь з аграрної історії України 1930-х років, історії Голодомору 1932–1933 рр. Унікальність цього видання – в опублікованих оригінальних архівних документах, які, разом із розлогою вступною статтею авторки, складають понад 700 сторінок, та розкривають одну з маловивчених сторінок з історії Голодомору. Наталя Романець – випускниця нашого історичного факультету, яка ще зі студентських років обрала темою своїх досліджень історію українського селянства періоду раннього сталінізму. Спільними зусиллями її наукового керівника Валентина Іваненка, а також Анатолія Голуба у 1993 році було підготовлено і видано збірку документів, присвячену подіям Голодомору 1932–1933 рр. «Народна трагедія», яка була на той час першою в Україні, що представила документи саме регіонального архіву – Державного архіву Дніпропетровської області. Тому символічним було у річницю подій Голодомору згадати й це видання та обговорити наукове осмислення трагічних подій геноциду українців за останні 30 років. Про це вели мову науковці – модератор зустрічі Дмитро Архірейський, Валентин Іваненко, Сергій Світленко, а також Олександр Нікілєв – доктор історичних наук, професор кафедри історії України ДНУ, відомий в Україні учений-аграрник, який є членом Асоціації дослідників Голодомору-геноциду в Україні, Міжнародної асоціації дослідників Голодомору, та Олександр Сухомлин доктор філософії, в. о. директора Музею спротиву Голодомору Дніпровської міської ради.

Слухачами на пленарне та секційні засідання, презентацію видання запрошувалися студенти та колеги-викладачі, які працюють у школах Дніпра й області. На заключному засіданні учасники історико-краєзнавчої конференції «Історія Дніпровського Надпоріжжя» констатували, що в сучасних умовах історичне краєзнавство продовжує відігравати значну науково-дослідну, навчальну, пізнавально-виховну, інформаційно-комунікативну, інтегративну роль, сприяє не тільки відродженню і збереженню історичної пам’яті, духовно-культурних традицій, а водночас є важливим інтелектуальним ресурсом соціального розвитку міст і сіл нашого краю. Особливого значення такі наукові заходи набувають в умовах розв’язаної проти України агресивної інформаційної війни. Учасники конференції особливу увагу акцентували на необхідності активної участі істориків та географів у процесах дерусифікації, декомунізації та деколонізації, які відбуваються, відповідно до державної політики, і в Дніпровському Надпоріжжі.

Із програмою конференції можна ознайомитися на сторінці історичного факультету ДНУ імені Олеся Гончара: https://www.dnu-history.com.ua/news/zaproshuyemo-do-uchasti-v-hiii-dnipropetrovskij-oblasnij-istoryko-krayeznavchij-konferencziyi-istoriya-dniprovskogo-nadporizhzhya-yaka-vidbudetsya-27-28-zhovtnya-2/

Історичний факультет