Плідна зустріч на «Дніпровській орбіті»
Із 25 по 27 жовтня 2023 року відбулися XVIІІ Наукові читання «Дніпровська орбіта-2023», які проводилися Національним центром аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова (НЦАОМ) та Національним музеєм космонавтики імені С.П. Корольова (м. Житомир) за підтримки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ) та Державного підприємства «Конструкторське бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля».
Жовтень, як і квітень, – місяць космічний. І традиційно багато заходів, присвячених космічній тематиці, відбуваються у світі саме восени. Гідне місце у низці таких заходів в Україні займають щорічні Наукові читання «Дніпровська орбіта». Читання охоплюють різноманітні гуманітарні аспекти космічної діяльності, представлені за шістьма науковими напрямками: 1) історія авіації та ракетно-космічної техніки; 2) аерокосмічна освіта молоді та вузівська наука; перспективні інноваційні проєкти; 3) екологія та Космос; 4) філософія та Космос; 5) економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння Космосу; 6) молодь та Космос. Як завжди, велику множину питань, що стосуються космосу, аерокосмічної діяльності людства, спадщини цієї діяльності, підготовку фахівців до цієї діяльності тощо обговорювали науковці, викладачі, співробітники підприємств аерокосмічної галузі, науково-дослідних інститутів, працівники музеїв. Активну участь у роботі наукових читань взяла молодь: молоді співробітники підприємств, аспіранти, студенти. Для представлення на заході цього року надійшли 34 доповіді. Їх авторами були учасники з Дніпра, Києва, Житомира, Павлограда, Полтави.
На офіційному відкритті з вітальними промовами до учасників XVIІІ Наукових читань «Дніпровська орбіта» звернулися: генеральний директор Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова Олексій Кулик, голова громадської Ради при Державному космічному агентстві України, перший віцепрезидент «Аерокосмічного товариства України» Едуард Кузнєцов, генеральний конструктор – перший заступник генерального директора КБ «Південне» Максим Дегтярьов, наукова співробітниця Національного музею космонавтики ім. С.П. Корольова Олена Зосімович.
Цього року Наукові читання «Дніпровська орбіта» були присвячені жінкам українського походження, які зробили свій внесок у розвиток всесвітньої космонавтики. Тому і на пленарному засіданні наукових читань, і в секційних засіданнях ця тематика була дуже добре висвітлена. Учасникам та гостям заходу показали фільм «Жінки в космосі. Історія питання». Також на пленарному засіданні виступила доцент кафедри педагогіки і психології Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту, докторка філософії, кандидатка наук з фізичного виховання і спорту Юлія Родина, представивши доповідь «Жінки, що взяли участь у розбудові космічної галузі України».
На секційних засіданнях розглядалися питання щодо історії розвитку космонавтики, про розвиток космонавтики, ракетно-космічної техніки в різних країнах. Говорилося про будову в Україні науково-технічної бази, яка забезпечувала створення ракетно-космічної техніки (наприклад – гумовими виробами, сотні різновидів яких були застосовані в ракетній-техніці, тощо). Різноплановою була тематика секції, яка стосувалася аерокосмічної освіти молоді та вузівської науки. В цій секції обговорювалися сучасні наукові напрямки дослідження, якими займається вузівська наука, у тому числі – дослідження, що ведуться у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Аналізувалися питання управління освітою молоді в аерокосмічній галузі України, забезпечення наукового потенціалу підприємств космічної галузі. У ракурсі космічної науки представлялися сучасні бачення і підходи щодо викладання навчальних дисциплін у вищій школі тощо. В секції, присвяченій екологічним питанням, аналізували проблеми безпечного застосування навколоземного космосу людством, розглядали поняття «екологія космічної діяльності», задачу спостереження орбітальних об’єктів і філософський погляд на неї. А ще у секції, присвяченій питанням екології, дуже глибоко, в декількох доповідях, розглядалися різноманітні екологічні аспекти місячних поселень, задача засвоєння Місяця. І, як завжди, був глибокий, мудрий, «узагальнений» погляд філософів на космос і людство, на космічну діяльність, на вплив космосу на розвиток людини. Обговорювали прогностичний вимір історичної антропології й аналіз гуманітарної площини перспектив засвоєння космосу. І торкалися проблем пошуку позаземного життя. Красиво, поетично замислювалися про міфи (міфи про Прометея, Епіметея, Пандору) як виток феномена техніки в культурі. І думали про створення власного космодрому на території України, доводили перспективність такого рішення. А ще в різних секціях було багато роздумів щодо сучасних проблем і перспектив застосування штучного інтелекту.
Активну участь у роботі Наукових читань «Дніпровська орбіта 2023» взяли представники ДНУ – науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти нашого університету підготували 12 доповідей. Координаторами наукових напрямків і учасниками наукових читань стали: професори С. Давидов, В. Савчук, А. Санін, Г. Сокол, С. Шевцов, Т. Кадильникова, доценти В. Хуторний, М. Хорольский, В. Горбань, Т. Лабуткіна, І. Карпович, аспіранти А. Каракай, Є. Загревський, студенти М. Семененко, А. Акіншев.
До головних ознак Наукових читань «Дніпровська орбіта» належать: аналіз спадщини діячів космічної галузі, пропагування цієї діяльності через висвітлювання життєвих шляхів видатних людей. І в рамках наших наукових читань завжди проходять заходи, спрямовані на досягнення цієї мети. Так, 25 жовтня відбулася презентація книги про братів-героїв Команових – за назвою «Володимир і Геннадій Команови: з плеяди Героїв». Захід вшануванню пам’яті Геннадія Геннадійовича Команова – Героя Соціалістичної Праці, кавалера бойових та трудових нагород, першого директора Національного центру аерокосмічної освіти молоді з 1996 по 1997 роки та Володимира Геннадійовича Команова, Героя України – директора міжнародної програми «Морський старт» (із 1996 р.), лауреата Ленінської та Державної премій України в галузі науки та техніки, заслуженого машинобудівника України. На презентації виступили Анатолій Агарков – радник Генерального директора КБ «Південне», Віталій Патока – заступник Генерального директора з персоналу Південмашу, автор-упорядник книги Анатолій Карманов, ветеран КБ «Південне». Віктор Хуторний зачитав звернення дружини Володимира Команова Інеси Костянтинівни до учасників заходу.
Також 27 жовтня в рамках наукових читань проводився круглий стіл «Життя видатних людей», що присвячувався 100-річчю від дня народження Генерального конструктора КБ "Південне", двічі Героя Соціалістичної праці, академіка Володимира Федоровича Уткіна, на якому виступили Олександр Мащенко – перший заступник Генерального конструктора – Генерального директора з організаційно-технічних питань КБ «Південне», Анатолій Логвіненко – головний науковий співробітник КБ «Південне», к.т.н., заслужений винахідник України, Михайло Хорольский – старший науковий співробітник ДНУ, доцент кафедри ракетно-космічних та інноваційних технологій, к.т.н., Леонід Закора – ветеран КБ «Південне».
Наукові читання «Дніпровська орбіта», як завжди, надали учасникам яскраві враження й визначення багатьох проблем і підходів до їх вирішення, а також нові ідеї до подальшої роботи з різних аспектів розвитку космічної діяльності України й гуманного і ефективного застосування космосу людством.
Доцентка кафедри кібербезпеки
та комп’ютерно-інтегрованих технологій
Тетяна Лабуткіна
Факультети
- Української й іноземної філології та мистецтвознавства
- Cуспільних наук і міжнародних відносин
- Історичний
- Психології та спеціальної освіти
- Прикладної математики та інформаційних технологій
- Економіки
- Систем і засобів масової комунікації
- Юридичний
- Фізики, електроніки та комп'ютерних систем
- Фізико-технічний
- Механіко-математичний
- Хімічний
- Біолого-екологічний
- Медичних технологій діагностики та реабілітації
Коледжі
- Машинобудівний фаховий коледж
- Фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування
- Жовтоводський промисловий фаховий коледж
- Фаховий коледж економіки та бізнесу