…І лунало Слово Гончара

3 квітня університетська родина Гончарівського вшанувала 106-й день народження Майстра. Біля бронзового погруддя Олеся Терентійовича, розміщеного на фасаді 2 корпусу ДНУ, зібралися студенти і викладачі факультету української філології та мистецтвознавства, керівництво університету та містяни, які доєдналися до заходу.

Завідувачка кафедри української літератури доцентка Наталія Олійник розказала присутнім про незабутні сторінки життя університету і факультету, пов’язані з іменем Олеся Гончара. Зокрема, згадувала, як 21 рік тому відкривали цей бронзовий монумент, де були присутні дружина письменника Валентина Гончар й світлої пам’яті сестра Олександра Терентіївна Сова.

Також Наталія Петрівна згадала про суспільні дебати 2000-х років, коли приймалося рішення про присвоєння Дніпровському національному університету імені видатного випускника, всесвітньо відомого письменника Олеся Гончара.

Власне, про нелегку долю письменника в тоталітарній системі Радянського Союзу та політичний тиск, який витримував Олесь Терентійович, розмірковували викладачі на чолі з деканесою професоркою Іриною Поповою.

За постійну пам'ять та вшанування життєвого і творчого шляху талановитого випускника Alma mater викладачам та студентам-філологам подякував ректор професор Сергій Оковитий:

– Я дякую викладачам і студентам нашого факультету української філології та мистецтвознавства, що попри усі воєнні обставини, ви продовжуєте славні традиції Гончарівського університету. А саме: щороку 3 квітня, день народження Олеся Терентійовича Гончара, зустрічати тут, біля його погруддя, проводити цей день у звучанні далекоглядних і пророчих слів Майстра.

Це особливо важливо сьогодні, коли ворог знищує усе, що пов’язано з українською національною ідентичністю. Ворог розбомбив меморіальну садибу Сковороди, знищив сотні наших національних памʼяток… Ви знаєте, що вчора постраждали навчальні заклади Дніпра.

Я памʼятаю, що минулого року, ми тут збиралися під дощем і я тоді цитував промову Олеся Гончара «Україно, твій день гряде!», яку він сказав у 1991 році напередодні Всеукраїнського референдуму, що визначив незалежність України.

На жаль, війна триває, ми продовжуємо захищати нашу державність, нашу свободу і суверенітет від сусіда-загарбника.

Але народ не можна здолати і перемогти, і вся наша історія свідчить про це.

Тож із вірою в нашу Перемогу і з пророчими словами Олеся Гончара продовжуємо працювати заради України.

Далі усі присутні разом урочисто поклали квіти до бронзового образу нашого великого земляка. До церемонії долучилися в.о першого проректора Валентина Сіліч-Балгабаєва, проректор з наукової роботи Олег Маренков, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи Наталія Гук, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи у сфері міжнародного співробітництва Віктор Гассо.

Опісля у виконанні першокурсників пролунали уривки з прози Олеся Гончара. Зокрема, студенти груп УУ-23-1 та УП-23-1 зачитали вибрані місця із творів: «Людина і зброя» (Софія Ашмарова); «Крапля крові» (Вікторія Набок, Єлизавета Миргородська); «Циклон» (Вікторія Скаковець); «Берег любові» (Анастасія Гладченко, Поліна Кам’янецька); «Романові яблука» (Дар’я Плахута); «Твоя зоря» (Єлизавета Самотуга); «Собор» (Ольга Сироватко); «На косі» (Яна Куцовіл); «Ілонка» (Марія Ватковська).

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету