До реалізації проєкту ДНУ за програмою ЄС Erasmus+ долучаються відомі українські дослідники

Із 24 лютого 2024 року на історичному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара розпочався цикл лекцій із курсу «Європейські діаспори України». Викладається він у межах проєкту Erasmus+ Jean Monnet Модуль «Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України». Цікавими та змістовними є лекції завідувача кафедри всесвітньої історії ДНУ Альберта Венгера. Протягом цих занять Альберт Григорович розповідає про історію європейських діаспор на теренах України з найдавніших часів до сьогодення: як вони співіснували із українцями, національну політику щодо різних національних громад та багато інших деталей. Ефективним є прийом лектора знайомити слухачів не лише з проблемами курсу, але і з ключовими дослідниками історії етнічних діаспор.

Із цього приводу особливо цікавими були останні лекції запрошених відомих фахівців: кандидата історичних наук, заступника директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослава Чирука; кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці, завідувачки відділом науково-просвітницької роботи та діорами «Битва за Дніпро» Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького Тетяни Кудрицької та Сергія Білівненка, кандидата історичних наук, завідувача кафедри джерелознавчих студій та суспільних комунікацій Запорізького національного університету, голови правління Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького.

Святослав Чирук ознайомив слухачів із причинами переселення шведів з острова Дагьо в українські степи та особливості їхньої адаптації до місцевих кліматичних і господарських та культурних умов у ХІХ ст. Окрім того, лектор познайомив слухачів із закордонними та вітчизняними літературними новинками з даної теми і представив книгу шведського журналіста початку ХХ ст. Антона Карлґрена «Старошведське. Земля і люди, 2021. 203 с.», редактором якої виступив пан Святослав. Цікавим був той факт, що переклад окремих частин цієї книги з шведської мови автор розпочав робити коли ще був студентом нашого історичного факультету. Лекція пані Тетяни хронологічно продовжила оповідь пана Святослава і стосувалася життя шведської громади у першій половині ХХ ст. Лекторка розповіла про вплив революцій, збройних конфліктів, радянізації, голоду на життя шведів, їхнє рішення реімігрувати до Швеції та ще більш неочікуване рішення повернутися до СРСР, де майже відразу вони стали жертвами голодомору та масових репресій.

Ґрунтовну лекцію з історії балканських народів України прочитав Сергій Білівненко. Свою розповідь історик міцно пов’язав із сьогоденням, адже значна частина компактного проживання балканських народів на території України наразі є окупованою. Пан Сергій розповів про тих, кому вдалося виїхати на підконтрольні Україні території, і про те, як вони відроджують національні товариства та плекають свої традиції далеко від дому. Лектор висвітлив життя грецької, болгарської та інших громад в Україні. Окрім того, зосередив увагу на відображенні житті цих народів у музейних колекціях.

Такі зустрічі-лекції із науковцями сприяють не лише засвоєнню теоретичних знань, але відкривають перед слухачами цікаву дослідницьку кухню та інтелектуальні біографії дослідників. Так, виявилося, що Святослав Чирук та Тетяна Кудрицька розпочали свої дослідження у роки навчання в університеті у рамках дослідницької теми кафедри всесвітньої історії ДНУ та діючого при ній Інституту українсько-німецьких історичних досліджень. А Сергія Білівненка пов’язують з дніпровськими істориками спогади про захист кандидатської дисертації, адже його опоненткою була відома дніпровська історикиня професорка Ганна Швидько.

Після завершення лекції слухачі не відпускали лекторів, а ставили їм багато запитань і розпочиналося справжнє обговорення важливих історичних моментів, нових тенденцій в історіографії, дослідницьких планів.

Важливим є те, що доцент Альберт Венгер продовжить запрошувати провідних дослідників теми, чим поглибить не лише наші знання, але і цікавість до курсу.

На мою думку, завдяки такому підходу курс «Європейські діаспори України» стає більш змістовний і звертає нашу увагу на розуміння історичного контексту на прикладі історії національних громад України.

Слухач курсу «Європейські діаспори України»
студент групи ІУ-22-1
Леон Брага