Мітинг-реквієм до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом

До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся мітинг-реквієм. Біля меморіальної стели викладачам, студентам і співробітникам університету, загиблим під час Другої світової війни, зібралися представники ректорату, профспілкової організації, декани, викладачі та студенти, очільники і співробітники структурних підрозділів.

Небайдужа університетська громада урочисто вшанувала пам’ять колег – усіх160 воїнів-визволителів, полеглих у страшні роки воєнного лихоліття Другої світової. Їхні імена назавжди золотими літерами закарбовані на меморіалі, розташованому поруч із науковою бібліотекою Alma mater.

У пам'ять про них метроном відбив хвилину мовчання, а учасники мітингу-реквієму поклали квіти до стели. Також із глибокою повагою присутні поіменно згадали тих студентів, випускників і співробітників ДНУ, які, захищаючи свободу та незалежність України, віддали життя в російсько-українській війні 2014-2024 років. Ці загиблі воїни назавжди залишаться у нашій історії як Герої.

Віддаючи їм безмежну шану, вихованці Alma mater, актори народного театру студії «Маски» Палацу студентів прочитали поезії:

Історія в книгах довга, наживо — минає стрімко,

моє покоління пише сльозами й вогнем сторінку.

До біса маневрів список, дивіться, які ми вперті,

дивіться, як сміємося прямо в обличчя смерті.

За мить як піти в атаку, ми молимось про спасіння,

якщо Бог і є, він носить форму мого покоління.

Чи прийме він нас, хто знає — святих серед нас немає.

Дивіться, як ми лютуєм, як пристрасно ми кохаєм.

Коли чорна тінь повстала від Маріка до Говерли,

ми билися як востаннє. І вижили. І померли.

Якщо, як і ми, уголос, ти весело й непохитно

читаєш це українською, значить б'ємося гідно.

Далі з промовами до громади виступили ректор ДНУ, член-кореспондент НАН України професор Сергій Оковитий, голова ради ветеранів ДНУ, завідувач кафедри міжнародних відносин професор Ігор Іщенко.

У своєму виступі Сергій Іванович, зокрема, наголосив, що сьогодні у нашій країні День памʼяті та перемоги над нацизмом – це, насамперед, обʼєднання й примирення українців різних поколінь, вихованих у різних ідеологічних парадигмах, навколо державницьких ідей суверенної і неподільної України.

– І хоч в Європі цей день проходить під гаслом «Ніколи знову», але ми бачимо, що уроки історії засвоєні погано, і вже 10-й рік у центрі Європи точиться кривава бійня. Третій рік Україна протистоїть повномасштабному вторгненню ворога. Тепер страшне слово «війна» для кожного з нас набуло конкретного смислу… Справжні сини і доньки України знову стали на захист своєї Батьківщини, своїх родин, своїх домівок й одвічного прагнення свободи і незалежності. У цій кривавій війні 21-го століття вже 34 випускники, студенти та співробітники ДНУ віддали життя за Україну. На жаль, цей сумний «мартиролог» не остаточний. Університет обовʼязково вшанує їхню памʼять у новому меморіальному комплексі в 1 корпусі. А зараз ми палко сподіваємося, що система колективної світової безпеки та інстинкт самозбереження країн Європи все ж запрацює «на повну», і українські мужні Захисники та Захисниці з Перемогою повернуться додому, – висловив надію ректор.

Про студентів, які одразу стали на захист своєї родини, університету, країни й досі продовжують обороняти нас, на публіці говорив Сергій Шаматрин – старший лаборант кафедри фізичного виховання і спорту, тренер університетської збірної із дзюдо та східних єдиноборств, майстер спорту з дзюдо та самбо. Сам Сергій Миколайович за власним бажанням на початку березня 2022 року також пішов захищати Україну.

Спочатку старший лейтенант Шаматрин на Запорізькому напрямі, потім виконував бойові завдання в районі Краматорська, Мар’янки та Вугледару Донецької області. В результаті за станом здоров’я був комісований і через деякий час реабілітації знову повернувся до своєї тренерської роботи в університеті.

– Офіційно служити я пішов 3 березня 2022 року. Пішов із власної волі, аби моя родина, діти, близькі та знайомі не знали, що таке війна. Зрозумійте: кожен, хто знаходиться там і ризикує найдорожчим, що в нього є, життям, воює за те, аби Україна була незалежна. Гаслом мого батальйону, наприклад, було – «Україна – понад усе!» – і ці слова, дійсно, жили у кожного воїна в серці. Бо ми готові обороняти навіть тих українців, кого не знаємо особисто, – говорить ветеран.

Так, із днів, проведених на фронті, Сергій Шаматрин пригадав, як під час комплектування бойових груп несподівано зустрівся зі своїм підопічним спортсменом – студентом Владиславом Денисенком. Владислав так само пішов до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення, воював на Харківському напрямі. Загалом, серед спортсменів-дзюдоїстів, що тренувалися у Сергія Миколайовича, а нині захищають Україну зі зброєю в руках, ще троє студентів та аспірантів Alma mater. Це – Павло Сєдов (історичний факультет), Роман Петренко (факультет фізики, електроніки та комп’ютерних систем), Роман Щербина (фізико-технічний факультет).