«Студентська весна – 2024»: із вірою у Перемогу!

«Творчість заради Перемоги» під таким гаслом 17 травня у Міському палаці дітей та юнацтва відбувся щорічний міжвузівський фестиваль-конкурс художньої самодіяльності «Студентська весна». У 2024 році захід поєднав творчість та допомогу військовим.

Конкурс самодіяльної творчості серед закладів вищої освіти Дніпра традиційно організовує Департамент молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Дніпровської міської ради. Цьогоріч він проходив 54-й раз. Зазвичай для творчого змагання студентським колективам пропонується підготувати виступи за такими жанрами як: театральне, музичне, хореографічне, циркове, образотворче та декоративно-прикладне, фото- , кіно- й відеомистецтво, а також оригінальний і розмовний жанр.

Нинішній мистецький конкурс не став виключенням, тому вихованці університетів відповідально готувалися до нього від самого початку навчального року. За цей час вони створили, дійсно, вражаючі концерти, яскраві виставки та презентаційні матеріали.

Загалом, у 2024 році свої таланти журі демонстрували обдаровані студенти 11 закладів вищої освіти Дніпра. Усі вони, активні й креативні, боролися за головні винагороди – три грошові премії. Як і торік, увесь призовий фонд представники ЗВО-переможців спрямували на підтримку ЗСУ – закупівлю двох автівок для дніпровської 128-ї бригади ТрО.

Виступи зі сцени виглядали просто феєрично! Зіркова команда представників Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара також здивувала глядачів своєю унікальною і потужною студентською суперсилою! Блискуче втілили ідейний задум нашої збірної творчі колективи Палацу культури студентів. Зокрема, художні номери в національній патріотичній стилістиці підготували Народна циркова студія «Радуга», Народний танц-спорт-клуб «Ритм» та Народний ансамбль танцю «Веселка». Головний лейтмотив представленої конкурсної програми – молоде покоління, що проживає війну.

«Я відмовляюся вірити, що я – частина втраченого покоління!» – дискутують студенти на сцені. Адже і справді: «…великою мірою буде залежати від нас, чи наше покоління буде «втраченим», чи воно буде навпаки віднайденим, першим нормальним віднайденим українським поколінням», – цитують вони культового Сергія Жадана.

Тому центральним номером усього свого сценічного виступу команда ДНУ обрала прочитання поезії «Моє покоління» військового, письменника і музиканта Павла Вишебаби. Студенти-учасники Народного театру-студії «Маски» виконали її під музичний супровід ансамблю скрипалів «Овація».

Історія в книгах довга, наживо — минає стрімко,
моє покоління пише сльозами й вогнем сторінку.
До біса маневрів список, дивіться, які ми вперті,
дивіться, як сміємося прямо в обличчя смерті.

Дивіться на наші танці з руйновищ, постів, окопів,
над головами — уламки, з-під ніг вилітає попіл,
контемпорарі в підвалах для тих, хто лихої вдачі.
Моє покоління плаче так, щоб ніхто не бачив.

Якщо би всю сіль з копалин, жбурнути в страждання світу,
то більшість у наших ранах розквітла би горицвітом.
Бо з кожним життям навколо недоля і доля спільна.
Прислухайтесь — у полоні ворожому чутно співи.

За мить як піти в атаку, ми молимось про спасіння,
якщо Бог і є, він носить форму мого покоління.
Чи прийме він нас, хто знає — святих серед нас немає.
Дивіться, як ми лютуєм, як пристрасно ми кохаєм.

Коли чорна тінь повстала від Маріка до Говерли,
ми билися як востаннє, найкращі із нас померли.
Якщо, як і ми, уголос, ти весело й непохитно
читаєш це українською, значить ми бились гідно.

Ось цей пронизливо щемливий виступ приніс Alma mater 4-е місце на конкурсі.