Олег Шаров: «Вища освіта-2024: реформи в умовах війни»

8 липня із робочим візитом Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара відвідав генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров. На спілкування з представником профільного міністерства були запрошені: заступник директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Антон Демура, ректори університетів області, декани й представники приймальних комісій, студентство ДНУ. Зустріч із високим гостем під головуванням ректора ДНУ, голови Ради ректорів Дніпропетровської області Сергія Оковитого проходила у змішаному форматі.

До уваги освітян нашого регіону Олег Шаров представив інформативну презентацію «Вища освіта-2024: реформи в умовах війни», де розповів про головні тенденції сфери вищої освіти України у складний воєнний період та основні завдання МОН України на подальші роки.

Найперше, генеральний директор директорату МОНУ ознайомив присутніх з актуальними темами, на яких фокусується найбільша увага міністерства в наш час. Так, щодо основного пріоритету для системи освіти під час війни, то ним залишається першочергова і максимальна допомога Захисникам України – «Все для ЗСУ! Все для Перемоги!»

– Повномасштабна війна йде майже 2,5 роки, а система освіти в Україні працює. Не без проблем, не без труднощів, але працює. І це саме по собі вже велике досягнення для країни. Нині кожне управлінське рішення в кожному закладі освіти має прийматися з огляду на те, що це дає Збройним Силам України. І це основна вимога щодо доцільності їх виконання, – зазначив на початку зустрічі Олег Ігорьович. Крім того, обов’язком держави визначається підтримка ветеранів війни. Тож наразі одним із головних напрямів роботи, за словами представника МОНУ, має бути проведення спеціальних заходів із медичної, соціальної та психологічної реабілітації ветеранів, у тому числі й на базах ЗВО. У контексті війни також ішлося про державну політику в преференції підготовки військових і правоохоронців та про впроваджені МОНУ зміни з мінімізації можливостей обходу Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Другим, не менш важливим пріоритетом (вимогою і обов’язком!) системи освіти України в сьогоденні, є безпека учасників освітнього процесу. Зокрема, в частині можливого відновлення аудиторного навчання (в межах потужностей укриттів) та безпекової ситуації в регіонах. Також буде приділятися увага поверненню школярів, які раніше виїхали з України за кордон.

Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОНУ, власне, надав колегам докладну інформацію щодо змін у питаннях організації вступної кампанії-2024. Освітяни разом обговорили основні нововведення та нюанси нинішньої вступної кампанії, особливо, що стосуються вступу до аспірантури, забезпечення чесного, безпечного і цифровізованого вступу до ЗВО, удосконалення проведення НМТ на базі ЗВО. «Якість вищої освіти починається зі вступника» – переконані у міністерстві, де надалі планують підвищувати вимоги до абітурієнтів при вступі через збільшення кількості зовнішніх вступних іспитів, порогів й мінімальних конкурсних балів на окремі рівні та спеціальності тощо.

Олег Ігорьович також безпосередньо ознайомив слухачів із деякою статистикою з основної сесії НМТ цього року. Отже, серед перших цифр НМТ-2024, основні сесії якого тривали з 14 травня до 25 червня:

- 18 проведених сесій;

- 976 тимчасових екзаменаційних центрів функціонували в Україні та 73 – у 31 країні світу.

– За оперативною інформацією станом на 26 червня в основних сесіях НМТ взяли участь 265 298 осіб, із них – 16 665 за кордоном. Явка становила 92,19% – 92,81% в Україні (і це в умовах повторюваних повітряних тривог та блекаутів, що, звісно, вносили свою деструктивну роль) та 83, 77% за кордоном. Неявка була в межах наших багаторічних спостережень, а от не склали мультипредметний тест цьогоріч близько 13 %. Тепер за результатами НМТ близько 227 000 вступників можуть вступати до ЗВО, – повідомив очільник директорату МОНУ.

Окреслюючи інші загальні ідеологеми, покладені в основу реформ в умовах війни, Олег Шаров говорив про необхідність загального підвищення якості підготовки фахівців, підтримку розвитку професійної освіти, посилення антикорупційних заходів у системі вищої освіти, оптимізацію мережі ЗВО усіх рівнів.

Під час зустрічі учасники також торкнулися міжнародної фінансової підтримки та перспектив освітньої галузі України в європейській та євроатлантичній інтеграції. Зокрема, генеральний директор одного з директорату МОНУ назвав наступні ключові завдання для національної системи вищої освіти. Це: впровадження Стратегії розвитку вищої освіти до 2032 року; імплементація Болонського процесу (Тиранське комюніке), перспектива ESG 2027, забезпечення міжнародної порівнянності української освіти (з релевантною статистикою та системою кваліфікації).

До числа додаткових системних змін, що очікують освітянську спільноту України, також увійде обов’язкове впровадження Закону України №9600 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти», прийнятого Верховною Радою України 6 червня 2024 року. Починаючи з 2025-2026 навчального року, відколи закон вступить у дію, на викладачів (науково-педагогічних працівників університетів) чекає новий розподіл за посадами (лектор, інструктор, тьютор, наставник), а ще зменшення максимального навчального навантаження на одну ставку (з 600 до 400-500 годин на рік) та конвертація стажів роботи. Також відкриватимуться можливості залучення до викладання практиків без наукової складової (до 30% від усіх навчальних занять).

Наприкінці відбулася активна фахова дискусія, присвячена іншим нагальним проблемам і викликам розвитку сучасного українського освітнього простору.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету