20 років підготовки фахівців зі спеціальної освіти в ДНУ
22 жовтня в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Розвиток інклюзивного простору в закладі освіти: бар’єри та умови їх подолання». Захід присвячений 20-річчю від початку підготовки фахівців за спеціальністю 016 Спеціальна освіта (016.01 Спеціальна освіта: логопедія та корекційна психопедагогіка) в ДНУ.
Ювілейний форум організовувався фахівцями кафедри педагогіки та спеціальної освіти ДНУ і проводився у межах роботи Всеукраїнської громадської організації «Усеукраїнська асоціація корекційних педагогів» (ВГО «УАКП»).
Ця подія стала відкритою платформою для обміну досвідом, обговорення актуалій і пошуку нових рішень у сфері інклюзивного навчання учнів/студентів з особливими освітніми потребами.
У засіданні, що проходило у змішаному форматі, взяли участь близько 100 представників різних організацій, академічних установ й інклюзивно-ресурсних центрів України – професіоналів у галузі спеціальної освіти. Модерували спілкування деканеса факультету психології та спеціальної освіти кандидатка педагогічних наук, доцентка Зоя Бондаренко, в.о. завідувача кафедри педагогіки та спеціальної освіти ДНУ докторка педагогічних наук доцентка Сабіна Іванчук та голова Дніпровського осередку УАКП кандидатка педагогічних наук доцентка Людмила Ніколенко.
Із вітальним словом до учасників круглого столу звернувся ректор ДНУ член-кореспондент НАНУ, професор Сергій Оковитий. Говорячи до колег із багатьох міст України, які фахово займаються інклюзивною педагогікою, Сергій Іванович зазначив актуальність дискурсу освітньої інклюзії у державі.
– Розвиток інклюзивної освіти та інклюзивного простору в цілому – це не лише особливий напрямок діяльності сучасних педагогів, а й надважливе завдання для всіх керівників закладів освіти. На жаль, починаючи із 2014 року в Україні тема інклюзії набула нового сенсу. Адже відтоді стрімко почала збільшуватися кількість наших співвітчизників, постраждалих від воєнних дій, які нині потребують саме такого підходу, який надає інклюзія – починаючи від фізичної доступності середовища і до психологічної підтримки. Тому від ваших напрацювань і можливостей допомоги співгромадянам, що мають подібні проблеми, залежатиме їхня успішна соціалізація і повноцінне життя, – підкреслив ректор.
Успіхів у цій роботі Сергій Іванович побажав безпосередньо й нашим університетським колегам – представникам факультету психології та спеціальної освіти – педагогам і психологам, які серйозно розробляють тему інклюзії в ДНУ.
– Ваша активна громадянська позиція, особиста жертовність та допомога сім’ям ВПО – це значний внесок у наближення Перемоги України в російсько-українській війні, відбудову держави та розвиток у галузі спеціальної освіти, – сказав ректор, вручаючи офіційну Подяку колективу профільної кафедри. Так із нагоди 20-річчя спеціальності 016 Спеціальна освіта в університеті урочисто відзначили сумлінну і плідну науково-педагогічну діяльність фахівців кафедри педагогіки та спеціальної освіти, їхню ініціативу й наполегливість, відданість справі, високу професійну майстерність і вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних спеціалістів.
Привітання із фаховим ювілеєм та слова вдячності за цінну багаторічну співпрацю колегам із ДНУ також висловила запрошена гостя Вікторія Коваленко – виконавча директорка ВГО «Усеукраїнська асоціація корекційних педагогів».
У наступній частині зібрання експерти з інклюзії спільно розглянули сучасні тенденції розвитку та аспекти розбудови інклюзивної освіти в Україні на багатьох рівнях. Наприклад, тренерка та експертка освітніх програм із питань інклюзивності, співзасновниця приватного закладу «Сад можливостей Щастя Кідс» Інна Горбенко у своїй доповіді торкнулася аспекту формування інклюзивної компетентності педагогічних працівників закладів освіти. Інна Василівна докладно розглянула профіль інклюзивного вчителя відповідно до сучасних державних професійних стандартів та формули НУШ. До уваги аудиторії спікерка, зокрема, представила перелік цінностей та компетентностей, ефективних при роботі у багатоманітному учнівському колективі. Було наголошено, що задля дієвої педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами вкрай необхідним є вироблення універсального дизайну середовища, де враховуватимуться потреби кожного учня.
Саме актуальним бар’єрам організації інклюзивного навчання у закладах освіти присвятила свій виступ заступниця директора з навчально-виховної роботи КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» ДОР Любов Дорошенко. Любов Володимирівна не тільки конкретизувала п’ять груп бар’єрів, що знижують рівень адаптації та функціонування у навчальному середовищі дітей/студентів з опорно-руховими та поведінковими порушеннями, а й представила умови та шляхи їх подолання.
Комплексний підхід до мінімізації проблем створення безбар’єрного освітнього простору в Україні розглядала Олена Ісаєва – заступниця директора департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Увазі спеціалістів Олена Володимирівна запропонувала доповідь «Взаємодія органів управління освітою та закладів освіти у забезпеченні інклюзивного навчання». Насамперед, вона розповіла про історію запровадження та концепції інклюзії в освітній сфері України, починаючи з 2009 року, відколи наша країна офіційно підписала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю. У подальші роки ставлення до осіб, які потребують особливої підтримки, в державі поступово змінювалося. До слова, перше руйнування стереотипів та основний період розбудови безбар’єрного суспільства у Дніпровському регіоні припали на 2016-2018 роки, коли в цілому була сформована нормативна база документів, регулюючих тему інклюзії. Наразі потребуємо переосмислення перших результатів та виходу на новий якісний етап. Усе це вже детально закладено у нинішній Національній стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року.
Окрім організаційних моментів, держслужбовиця Олена Ісаєва зосередилася на гострій проблемі кадрової підготовки молодих спеціалістів, обізнаних із темою, та перенавчання/підвищення кваліфікації вже працюючих педагогів. Також пані Олена означила складнощі облаштування гідних умов для інклюзивного навчання через матеріально-технічний стан закладів освіти та загального недофінансування корекційно-розвиткової складової освіти України. Підсумком її виступу став розгляд управлінського аспекту при створенні інклюзивного простору – внутрішнє співробітництво адміністрації освітніх закладів зі всією командою супроводу (розподіл обов’язків між ними) й співпраця закладів з органами місцевого самоврядування.
Ці теми докладно обговорювалися і на подальшій сесії запитань-відповідей, де фахівці обмінялися власним досвідом інклюзивної роботи та прислухалися до порад колег. У конструктивному діалозі разом намагалися віднайти найдієвіший інструмент у педагогічній підтримці особливих дітей, аби вони могли успішно реалізувати невід’ємне конституційне право на освіту. Вчителі-практики зійшлися на думці, що створення безбар’єного освітнього простору – це процес, який потребує постійної співпраці та удосконалення професійних навичок. Спеціалісти, зокрема, сфокусували увагу на труднощах підтримки мотивації вибору державних освітніх закладів молодим поколінням педагогів і фахівців з корекційної роботи, а також на недостатності їхньої практики на базі різних навчально-реабілітаційних центрів і спеціальних закладів. Для вирішення цих проблем науковці ДНУ, окрім опанування загальної дисципліни «Основи інклюзивного навчання» та пакету спеціалізованих вибіркових складових, запропонували розроблення додаткової програми навчальних курсів для майбутніх спеціалістів, а для своїх практикуючих колег – організацію підвищення кваліфікації на базі нашого факультету психології та спеціальної освіти із можливим залученням науковців факультету медичних технологій діагностики та реабілітації ДНУ.
Також у проєкт фінальної резолюції круглого столу були внесені пропозиції сумісних заходів, що можуть проводитися під егідою Дніпровського осередку Усеукраїнської асоціації корекційних педагогів.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
Факультети
- Української й іноземної філології та мистецтвознавства
- Cуспільних наук і міжнародних відносин
- Історичний
- Психології та спеціальної освіти
- Прикладної математики та інформаційних технологій
- Економіки
- Систем і засобів масової комунікації
- Юридичний
- Фізики, електроніки та комп'ютерних систем
- Фізико-технічний
- Механіко-математичний
- Хімічний
- Біолого-екологічний
- Медичних технологій діагностики та реабілітації
Коледжі
- Машинобудівний фаховий коледж
- Фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування
- Жовтоводський промисловий фаховий коледж
- Фаховий коледж економіки та бізнесу